На Прикарпатті похорон Героя обернувся скандалом [ Редагувати ]
На Прикарпатті похорон українського захисника обернувся скандалом. Причиною стало місце на кладовищі, яке виділила сільська влада. Це рішення розлютило кількох місцевих жительок, які влаштували справжнє цькування вдови героя. Чому? І яка позиція влади та громади?
Вдова та доньки схилилися над могилою чоловіка і батька. Бійця 77 окремого батальйону Романа Гундерука поховали в Стопчатові біля церкви, поруч з іншими героями російсько-української війни.
Дар'я втратила чоловіка, та замість співчуття від деяких односельців отримала скандали. Кілька жінок не давали копати могилу у тому місці на сільському кладовищі, яке надала місцева влада.
Дар'я Гундерук, вдова військовослужбовця:
Я впала перед ними на коліна і сказала: дайте мені, будь ласка, похоронити чоловіка. Вони кричали, обзивали.
А одна з жінок накинулася на Дар'ю з кулаками.
Дар'я Гундерук, вдова військовослужбовця:
Вдарила мене. Я впала, мені стало зле. Підбігла жінка мого брата, почала мене підіймати й боронити.
Всіх кривдниць Дар'я добре знає. Могили їхніх рідних поруч із місцем поховання бійця.
Дар'я Гундерук, вдова військовослужбовця:
- Чому вони проти? - Тому що Ромчик мій, коли ми йому покладемо пам’ятник, пам’ятник буде заважати - не буде видно її онуків. І я ніби ходжу її онукам по голові, коли я буду до нього приходити молитися, я буду наступати на голову її онукам.
У суботу бійця поховали на Алеї Слави. Але залякування з боку односельчанок, каже вдова, не припинились. У день похорону, коли родина, друзі та побратими прийшли на цвинтар, ті взялися паплюжити могилу.
Микола, житель с. Стопчатів:
Підійшли дві жіночки, тут був брезент. Вони почали забирати, розкидати те все. Директорка ліцею, яка займає таку посаду - це не по-людськи. На мою думку, вона зробила свинство. Діти поховали тата, жінка поховала чоловіка, побратими й уся Україна поховали Героя. Це не робиться так.
Дар'я Гундерук, вдова військовослужбовця:
Ми навіть не сподівалися, коли побачили, що з такою великою мітлою біжить Ольга Романюк, директорка ліцею, і моя хресна мама Колодій Параска. Вони бігли до мене, хотіли бити мене тією мітлою, але побачили телефон, що їх знімають, і зупинилися.
Усе це відбувалося перед очима доньок загиблого захисника. Дівчата тепер бояться йти на могилу до тата.
Аліна Гундерук, дочка загиблого військовослужбовця:
А ми хочемо просто спокійно до тата прийти, помолитися, поговорити. А я боюся сама піти, розумієте? Ми не можемо без когось самі піти. Нас постійно чекають, вони нас очікують, якось провокують, обзивають, погрожують вбити.
Керівництво каже: у всіх селах громади загиблих героїв російсько-української війни ховають біля церкви. І такого спротиву ще не було.
Юрій Коваль, голова Яблунівської територіальної громади:
Ця ситуація є досить неординарна і негативна з моральної точки зору. Я вважаю, що рішення про те, щоб героя з почестями поховати - правильне. Він воював і віддав своє життя за Україну. Я постараюся зустрітися з іншою стороною.
Отримати коментар спробували й ми. Поїхали до школи, де одна з жінок працює директоркою. У закладі саме був останній дзвоник. А-от керівниця кудись поділася. Місцеві розповідають: вона втекла, не дочекавшись закінчення свята. Відео, як освітянка на цвинтарі нападає із віником на вдову, обурило все село. І люди прийшли за поясненнями.
Марія, жителька с. Уторопи:
Хотіли обговорити це питання з директоркою - як вона зневажливо поставилася до героя. У селі страшне, коментарів купа. Люди говорять: нам не треба такої директорки. Ми зрозуміли, що їй не місце в нашій школі, ми не хочемо такого директора.
Марія, жителька с. Уторопи:
Вона просто втекла. Це сором нашого села.
Та вже надвечір директорка опублікувала коментар на сторінці у соцмережах. Стверджує, що саме вдова спровокувала сварку.
Я почала підмітати на могилі своїх дітей Максима і Дениса, і в той час в мою адресу полетіли образливі, нецензурні слова з погрозами мене вбити від пані Дарини, на що я не реагувала.
Андрій служив із загиблим Романом в одному батальйоні. З родиною побратима не був знайомий, але приїхав підтримати Дар'ю, коли дізнався про цькування.
Андрій, ветеран російсько-української війни:
Влаштовували якісь дешеві вистави з побоями на вдову, на дітей. Мені це не вкладається в голову, як із цієї ситуації виходити.
Вдова захисника та її рідні звернулися з заявами до поліції. Зараз триває перевірка.
Дар'я Гундерук, вдова військовослужбовця:
Я хочу, щоб вони мені дозволили спокійно ходити до могили мого чоловіка, помолитися. Щоб мене не чіпали. Більше мені від них нічого не треба.
