Сурогатне материнство: скільки платять українкам за виношування чужих дітей? [ Редагувати ]
Немовлята на продаж! Україна перетворюється на світовий... інкубатор дітей. Сурогатне материнство, певно, одна з найбільш дискусійних і скандальних тем - з тих, що обросли міфами та стереотипами.
З одного боку - чи можна забирати в людей, які хочуть мати свою дитину, шанс на батьківство? З іншого - чи не є це експлуатацією жінок, хоч і добровільною? І якщо етичний бік цього явища не має однозначної відповіді, то юридично сурогатне материнство все ж має бути чітко унормоване.
Однак в Україні з цим проблеми. Чому?
Дарина не показує свого обличчя. Боїться осуду. Сім місяців тому жінка погодилася стати мамою... для чужої дитини.
Дарина, сурогатна мати:
Тебе переносят эмбрион - это не больно. Спрашивают фамилию и полчаса лежишь. Уходишь и ждешь две недели.
Дарина - сурогатна матір. В її утробі - не її дитина. Там росте дівчинка двох інших людей. Кого саме, жінка з етичних міркувань, не каже. Майбутня мама дитини виносити її фізично не може.
Дарина, сурогатна мати:
Єто сложно обьяснить. Когда тебе говорят у тебе бесплодие то у тебя мир рушится. Особенно если ті замужем. Или ті там очень долго планируш єтих детей которіе не получаются
Хто ж такі сурогатні матері? Чому їхню роботу засуджує суспільство? Та чи справді вони продають дітей?
Микола Кулеба, уповноважений Президента з прав дитини:
Ці батьки за гроші фактично купують собі цю дитину, тому що ООН заявив, що комерційне сурогатне материнство прирівнюється до купівлі-продажу дитини.
Це лабораторія однієї зі столичних клінік. У цій пробірці зароджується нове життя. Під мікроскопом лікар-репродуктолог з'єднує жіночі яйцеклітини й чоловічі сперматозоїди.
Юлія Кочет, лікар-репродуктолог:
Они потом єто убирают в чашечки в инкубатор и ждут когда произойдет оплодотворение.
Парі, яка не може мати дітей, у цій клініці штучно допомагають стати батьками. Запліднену яйцеклітину вживлюють в організм майбутньої мами. Якщо ж жінці не вдається виносити дитину, тоді сім'ї пропонують послуги сурогатної матері. По суті, вона стає інкубатором для чужої родини. І наступні 9 місяців виношуватиме маля.
Юлія Кочет, лікар-репродуктолог:
Ембрион переносится в полость матки под контролем узи, специальніми катетерами, ембриолог сидит набирает єтот ембриончик дает в руки репродуктологу і репродуктолог переносит ембрион в полость матки.
З цього часу, за законом, сурогатна матір не має жодних прав на цю дитину.
Олена Бабич, юристка:
На законодавчому рівні сурогатне материнство в Україні дозволене. І це не є купівлею-продажем своєї дитини, як мінімум, тому що жінка яка виношує цю дитину - немає жодного до неї відношення генетичного. Це генетичний ембріон подружньої пари, вона тільки допомагає виносити.
Сурогатні мами проходять жорсткий відбір. І стати нею може не кожна. Жінка повинна обов'язково мати власну дитину. Їй має бути до тридцяти п'яти років. Крім того, вона має бути абсолютно здоровою. Не вживати алкоголю й не палити. Усе це перевіряють за аналізами крові.
Чому ж тоді сурогатне материнство викликає шквал осуду? По-перше, такий спосіб народження засуджує церква. По-друге, тема сурогатного материнства часто супроводжується скандалами.
Це відео минулого року шокувало Україну. Пів сотні малюків, яких народили українські сурогатні матері, буквально застрягли в одному з київських готелів. Через пандемію закрились кордони. І біологічні батьки-іноземці майже 2 місяці не могли забрати своїх малюків.
Окрема історія, про яку не люблять говорити лікарі, - педофілія. Були випадки, коли сурогатні матері народжували дітей для батьків, які згодом виявлялися психічно хворими людьми. Або ж взагалі відмовлялися від немовлят, і вони потрапляли в дитбудинок.
Микола Кулеба, уповноважений Президента з прав дитини:
Сьогодні альтернатива є - це усиновлення. Сьогодні тисячі батьків, які усиновлюють дітей. Є можливість, до речі, от в Америці є можливість заключити договір з жінкою, яка завагітніла, але вона не хоче робити аборт, але умов і можливостей і бажання в неї немає, тому в США є можливість заключати договір - допомагати такій жінці і після цього мати першочергове право на те, щоб всиновити таку дитину. Я так вважаю враховуючи мільйони абортів.
Та найголовніша причина осуду - гроші. Сурогатна матір отримує за свої послуги гонорар: протягом вагітності від 8 до 14 тисяч гривень на місяць, додатково оплачують усі обстеження й дають гроші на одяг для вагітних. А після пологів виплачують від 300 тисяч до пів мільйона гривень. Усе це прописують у договорі, який обов'язково має завірити нотаріус. І на цьому етапі сурогатні матері, яким дуже потрібні гроші, наприклад, на лікування власних тяжкохворих дітей чи на придбання житла, припускаються головної помилки. Підписують сумнівні договори.
Дарина, сурогатна мати:
Во первіх єто риски. Они все прописаніе в договоре. И риски от потери матки до смерти. Ну понятно. Єто риски родов. Все знают что может случится что угодно во вторих єто считай год твоей жизни. В єтот год жизнь чуть чуть останавливается.
За словами Дарини, сурогатне материнство для неї насамперед - не бізнес. У жінки є власне житло у столиці й робота. Каже - зважилась на це з милосердя. Адже кілька років тому й сама зіткнулася зі схожою проблемою. Її чоловік не міг мати дітей. Тож пара робила штучне запліднення.
Дарина, сурогатна мати:
Я просто седела ридала я біла одна в клинике. Протокол єко стоит очень дорого. Но очень. У нас тогда не біло єтих денег
Зрештою родина таки знайшла потрібну суму, і Дарина стала матір'ю двох дітей. Тепер сама допомагає іншій сім'ї відчути радість батьківства.
Дарина, сурогатна мати:
В целом не важно кто родит єтого ребенка. Они єго очень ждут. Когда начались шевеления ребенка родители спрашивают ну скачет там? Ну пригает? Как абично. Как все родители. Если грубо очень говорить - я инкубатор для єтого ребенка. Я не чувствую с ней связи. Меня вопше сильно радует что дальше не будет ничего. Для меня єто закончится в день когда для них всьо начнется.
За офіційними даними, в Україні кожна п'ята пара страждає від безпліддя. Для жінок, які не можуть виносити дитину, - це серйозний психологічний удар.
Антоніна Наконечна, психологиня:
Женщина сталкивается больше женщина чем мужчина в паре биологической с ощущениям неполноценности да тоесть я как женщина не справилася я не смогла. Женщина может иметь несколько высших образований и заниматься благотворительной деятельностью но если она не мать - то она не женщина.
У Христини - п'ятнадцятеро дітей. Чотирнадцять з них народили сурогатні матері. Одну дівчинку жінка народила сама. Запевняє: жодної різниці між дітьми не робить. Усіх любить однаково.
По сути рождения ребенка от сурогатной мамі от ребенка рожденного естественнім как бі путем. Когда ребенок только рождается и ті видиш єто маленькое чудо єто сердце растаивает и я не вижу в єтом никакой разниці
Тож чи варто засуджувати людей, для яких сурогатне материнство - єдина можливість взяти на руки свою кровинку? А для сурогатних матерів цілком законна оплачувана допомога? Здавалося б, нескладні запитання. Та в нашому суспільстві на них і досі немає однозначної відповіді.