Москва шантажує світ масовим голодом [ Редагувати ]
Усі альтернативні шляхи перевезень значно поступаються морському.
Голодні ігри путіна - як нова зброя. Москва шантажує світ масовим голодом. Блокування українського зерна на експорт уже призвело до підвищення світових цін та реального дефіциту харчів. Які варіанти вирішення ситуації та чи вдасться Росії залякати світ і добитися поступок - розбиралася наша британська кореспондентка Світлана Чернецька.
Нескінченні поля пшениці Миколаївській області. Вродило - щедро. І вже за кілька тижнів має розпочатися збір врожаю. Але сховища зерна на півдні країни - тріщать по швах. А на цій фермі у Одеській області, ще й один із ангарів згорів. У нього влучило в перший день війни. Фермер Дмитро не розуміє, чому люди в іншому кінці світу мають помирати з голоду, коли в нього на підході ще більше пшениці.
Дмитро Муляк, фермер з Одеської області:
Только надо как-то давить, убеждать, принуждать, заставлять, не знаю как, мировую общественность, привлекать внимание, освещать, что у нас есть, а у других нет, что это бесчеловечно, это не по-людски, это аморально, ну геноцид, можно так сказать дальше.
Сховища і порти в Україні вщерть заповнені. Застрягло понад 20 мільйонів тон агропродукції. Її неможливо вивезти за кордон, бо росіяни блокують Чорне море.
Орися Луцевич, керівниця українського форуму аналітичного центру Chatham House (Лондон):
Росія цілеспрямовано нищить українську економіку і вона це робила вже з 2014 року: нищила індустріальні об'єкти на сході, зараз нищить сховища зерна, нищить металургійну промисловість, це є цілеспрямована політика. Стратегічна ціль зрозуміла - це знищити українську економіку і зробити Україну тягарем для заходу.
Та блокування морського експорту - це не просто удар по економіці України, а ще й по багатьох інших країнах. Через наші порти щомісяця відправляли до 6 мільйонів тонн зерна.
Наші врожаї забезпечували 12% світового споживання пшениці, 15% кукурудзи та 50% соняшникової олії.
Перебої з постачанням уже призвели до зростання світових цін і загрожують голодом цілим народам. Бо деякі країни Африки та Близького Сходу майже цілковито залежні від української та російської пшениці.
Ранія Дагаш, заступниця регіонального директора Східної та Південної Африки ЮНІСЕФ:
Одне Сомалі імпортувало 92% пшениці з Росії та України, але лінії постачання заблоковані, а це означає, що багато людей в Ефіопії, Кенії та Сомалі більше не можуть дозволити собі основні продукти.
Генсек ООН попередив про масовий голодомор! Бо світових запасів залишилося приблизно на 10 тижнів. А те, що Москва використовує блокаду як зброю, визнають і в Штатах, і в Європі.
Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії:
В окупованій Росією частині України, кремлівська армія конфіскує запаси зерна та техніки - декому це нагадує темне минуле, часи радянської конфіскації врожаїв та нищівного голоду 1930-х років. Ціни на хліб зросли на 70% у Лівані, а відправлення з Одеси не змогли дійти до Сомалі. А на додачу до цього, Росія ще й утримує власний продуктовий експорт, стримуючи поставки.
Міжнародні організації наполягають на розблокуванні Чорного моря. В ООН навіть підготували план виходу з ситуації. Він передбачає облаштування безпечних шляхів для вивезення зерна з українських портів. І Москва нібито погодилася обговорити цей план за посередництва Туреччини. Щоправда, перша зустріч дипломатів закінчилася нічим. Анкара лише підіграла Москві. Бо назвала законною вимогу РФ зняти з неї санкції, щоб зерно потрапило на світовий ринок.
Орися Луцевич, керівниця українського форуму аналітичного центру Chatham House (Лондон):
Я не думаю, що вдасться домовитися на якийсь безпечний прохід в Чорному морі найближчим часом. З одного боку, це пов'язано з тою маніпулятивною політикою, яку веде Кремль. Адже вони насправді не хочуть домовитися, бо ми бачимо, що вони викрадають українське зерно, український метал і на цьому заробляють гроші. Хочуть звалити всю вину за цю кризу на Україну - це знову ж таки ще один важіль впливу, щоби послабити світову коаліцію на підтримку України.
Усі альтернативні шляхи перевезень значно поступаються морському. Здавалося б, найпростіше - використовувати залізницю. Але є нюанс: українські колії на ширші за європейські. А отже увесь вантаж на кордоні доводиться перевантажувати. І це - значно сповільнює процес. Крім того, залізничні пункти пропуску технічно не готові до такого об'єму відправок. Не кажучи вже про періодичне бомбування шляхів. Та й загалом залізничні перевезення - дорожчі за морські. Саме тому до українського експорту вже залучили найближчий до Одеси порт Констанца у Румунії. Через нього уже пройшло 240 тисяч тон українського вантажу. Але він працює на межі можливостей.
Вайорел Панайт, президент бізнес-асоціації порту Констанца (Румунія):
Жодних зусиль керівництва та самовідданості деяких компаній недостатньо, щоб за одну ніч побудувати нові маршрути для перевезення такої великої кількості вантажів. Безумовно, нам потрібен цілий ряд нового обладнання, і підтримка України означає, що Румунії разом з ЄС потрібно знайти фінансову підтримку для облаштування порту.
Але навіть із допомогою сусідів Київ зможе вивозити лише п'яту частину запасів. Бо порти Одеси, Миколаєва, Херсона та Маріуполя були ключовими для нашого експорту зерна.
Орися Луцевич, керівниця українського форуму аналітичного центру Chatham House (Лондон):
Росія намагається загнати в кут західний світ для того, щоб виграти і насправді для того, щоби світ визнав, що Росія має право в цьому регіоні, має можливість впливати тут.
Самій Україні голод не загрожує. Навпаки, на підході - збір літнього врожаю. І є загроза, що без побудови нових мобільних сховищ зерно просто гнитиме на складах.
Блокування українського експорту це іще одна перевірка Заходу. Бо що довше триває блокада - то реальнішою буде загроза голодних смертей. Тож головне питання: чи світова спільнота переграє путіна в його голодних іграх? Чи все-таки піде на поступки Кремлю.
