Волонтер із Запоріжжя навчає людей надавати домедичну допомогу [ Редагувати ]
Не потрібно бути супергероєм, щоб рятувати людей. У цьому впевнений волонтер із Запоріжжя Іван Здоровець. Він навчає людей надавати домедичну допомогу та правилам виживання під час атак.
Про те, що знання із домедичної допомоги рятують життя Іван знає ледь не краще за всіх. Він роками навчає охочих правильно зупиняти кровотечі, евакуювати людей, накладати повʼязки та обробляти рани.
Під час чергового тренінгу Іван пояснює, як правильно тампонувати рану.
Іван Здоровець, волонтер:
Практика завжди потрібна, бо одна справа - це просто послухати, а інше -попрактикуватись і отримати так звану м'язову пам'ять. Зрозуміти сам принцип, як воно працює.
Учасники тренінгу кажуть, вміти правильно надавати допомогу завжди було необхідним. А під час війни важливість цих знань примножилась.
Ольга, учасниця тренінгу:
Хочеться бути якомога більше готовим до складних ситуацій, допомогти і собі, і рідним, і навкруги,
Марина, учасниця тренінгу:
Я думаю, що їх треба було б якось і дітям доносити до дітей, і до батьків, і до всіх, дуже потрібні знання.
Якщо доведеться застосувати ці знання у реальному житті, ніколи не можна забувати і про власну безпеку. А ще слід бути уважним та постійно удосконалюватися. Про це інструктор завжди нагадує своїм учням.
Іван Здоровець, волонтер:
Есть такой фактор, как мнимое ощущение того, что вы уже умеете что-то, а когда на самом деле сталкивается с этим, руки дрожат, голова не понимает, что происходит.
Окрім тренінгів з домедичної допомоги Іван також навчає правил поводження зі зброєю. Розповідає, як цивільному вижити в бойових умовах, що робити під час обстрілів та як тримати психологічну рівновагу, ховаючись в укриттях. Над усіма заняттями Іван працює разом зі своєю командою однодумців. Волонтери кажуть, за кожним таким тренінгом, може стояти чиєсь врятоване життя.
Микита Сова, волонтер:
Такі тренінги, вони заставляють людей задуматись, що безпека життєдіяльності -це не просто якийсь предмет у школьній програмі, а це реально речі, які рятують життя.
Іван зізнається, якщо його учні з чимось не справляються, сприймає це, як особисту невдачу. А своїми знаннями ділиться з іншими, в тому числі й для себе. Адже понад усе любить справу, якою займається.
Іван Здоровець, волонтер:
Силы волшебным образом появляются, даже после очень тяжелого тренинга, когда идет обратная связь от участников тренинга. И главное, что мы получаем удовольствие от этого, мы занимаемся любимой работой и помогаем стране, помагаем всему.
Також волонтери проводять заняття для бійців. І зараз розклад тренінгів щільний, і слухачів - багато. І буває, що й голосові звʼязки не витримують...
Іван Здоровець, волонтер:
Ни одного выходного, по несколько часов сна, опять же работа, работа, работа. Останавливаться нельзя. Отдохнем после победы.
Тож волонтери, аби наблизити перемогу, активно допомагають українським захисникам. Шиють бронежилети, платформи й медичні сумки, передають на фронт гуманітарку. Збирають усе, що може знадобитися хлопцям: від їжі та смаколиків до сонячних панелей чи аптечок.
Іван розповідає, його, так само як більшість українців війна застала вдома. Втім, що робити і як допомагати країні довго не думали і одразу стали до роботи. Волонтер каже, у такому режимі працюватиме зі своєю командою до нашої перемоги. Потім мріє відновити заняття із юними запоріжцями у дитячих таборах, а ще реалізувати чимало нових проектів, які допоможуть рятувати людей.
