До Харкова повернулася збірна України з синхронного плавання [ Редагувати ]

До Харкова повернулася збірна України з синхронного плавання. У дівчат - приголомшливі успіхи! Вони вибороли вісім золотих нагород у восьми фіналах Чемпіонату Європи з водних видів спорту у Римі та перше загальнокомандне місце! При тому, що команда складається виключно з харків'янок!

У березні дівчата виїхали до Італії. Там тренувалися і були вмотивовані, як ніколи! І тепер усі свої 25 медалей - вони хочуть виставити на аукціон. Навіщо? Дивіться.

З восьми дівчат української збірної з синхронного плавання - до Харкова повернулися дві. Олеся Дерев'янченко та Марта Федіна приїхали разом із тренерами. Квіти й вітання. Заради безпеки - вони спілкуються з пресою в бункері. Кажуть - щасливі, бо вдома. Тут вони не були пів року.

Марта Федіна, бронзова призерка Олімпійських ігор:

Дуже пусте місто. Вільні дороги. Що дуже незвично для Харкова. Я живу на Олексіївці, там церква, вона стоїть з забитими вікнами, дуже тяжко це бачити та багато стоп-контролів. Але багато квітів, дуже гарна погода, і сонечко так сяє, що хочеться усміхатися і вірити, що дуже скоро буде наша перемога.

Дівчата поїхали з міста за два тижні після початку повномасштабного вторгнення росії. Їх прихистили в Італії, тамтешня федерація плавання. Тренерка розповідає, у дівчат не було нічого - ані купальників, ані мотивації.

Світлана Саїдова, тренерка збірної України з синхронного плавання:

Приехали в зимней одежде, ни у кого ни формы, ничего нет. Потому что каждый ехал, как мог, и никто не думал о тренировках. Психологические моменты - они были самые тяжелые. Нежелание тренироваться, потому что мотивация потеряна - а зачем, а для чего? Вот это, знаете, отсутствие будущего. Оно очень давит сильно.

Але дівчата змогли взяти себе в руки. Почали готуватися до змагань. Італійці надали басейн. Спортсменкам нерідко доводилося тренуватися, коли поруч проходили інші тренування. Не вистачало психолога й лікаря.

Світлана Саїдова, тренер збірної України з синхронного плавання:

Но зато, зато… Я привезла отмороженных детей. Они не реагировали ни на что. Они не боялись, их ничем нельзя было удивить. Они возмужали, стали крепкими. Стали выносливыми. Сильными. Волевыми. Иногда мне уже казалось, что я у них ребенком хожу, а не они у меня. Я ехала, я знала, что мы все выиграем.

А ось кадри переможного виступу чемпіонок!

Олеся Дерев'янченко зізнається - весь час на чужині її зігрівав батьків талісман.

Олеся Дерев'янченко, учасниця збірної України з синхронного плавання:

Найцінніше, що було, це тато мені дав фотографію свою, от. І я її оберігала як талісман, не знаю. А так я зрозуміла для себе, що це все матеріальне і воно не дуже має значення.

Дівчина показує сім своїх медалей - зі світових та європейських першостей.

Це медаль з Чемпіонату світу. От. А це з чемпіонату Європи. Ми з такою самовіддачею готувалися до кожного старту…

Усі завойовані медалі - а це 25 штук - команда хоче виставити на аукціон. А на отримані кошти - купити "Байрактар" для українських захисників!

Світлана Саїдова, тренерка збірної України з синхронного плавання:

Хочется подороже продать эти медали, чтобы сумма нормальная собралась. Может, на "Байрактар" хватит. Я мечтаю. Ну а если на "Байрактар" не хватит, то может быть еще на что-то более весомое. На какую-то защиту, не знаю. Ну, в принципе мы согласны продать все. Мы девчонки знаменитые, скажут, и футболки продадим. И бантики продадим. Что хотят.

Марта Федіна, бронзова призерка Олімпійських ігор:

Перше місце - це те, про що можна мріяти. Але зараз це інакше відчуття. Це не для нас нагорода, а для нашої країни, щоб ми показували світу, що Україна живе, що Україна - незламна країна.

Попереду у дівчат відпустка. Треба відновитися після виснажливих тренувань. А далі шлях до нових медалей. Найближча мета - Олімпійські ігри.