росіяни зруйнували в Україні 113 спортивних об'єктів: історія сільського футбольного клубу, що пережив окупацію [ Редагувати ]
За пів року російські загарбники зруйнували в Україні 113 спортивних об'єктів. Збитки нині сягають понад 180 мільйонів доларів. Це офіційні дані Міністерства молоді та спорту. Наразі відомство відкрило спеціальний рахунок в Нацбанку, на який залучають кошти від міжнародних партнерів. Аби після війни відбудувати втрачене. Роман Барашев розкаже про важливість спорту на прикладі звичайного сільського футбольного клубу, який пережив окупацію.
Роман Барашев, кореспондент:
Йде тренування з футболу у селі Богданівка. У селі, напівзруйнованому рашистами. Тут діє футбольний клуб, де займаються діти від 5 до 15 років. Денису, нападаючому клубу, 10 років. Денисе, що для тебе футбол?
Денис, гравець дитячого футбольного клуба "Богданівка":
Футбол - це для мене… це для мене життя, я в нього граю вже 4 роки. І я мрію стати, як Рональдиньо. І ще я хочу сказати про тренера. Якби не цей тренер, ми б ніколи не займали другі місця. Він мені дуже подобається.
Микола Бобко, житель Богданівки - колись професійний футболіст - 5 років тому взявся навчати сільських дітей футбольній майстерності.
Микола Бобко, тренер дитячого футбольного клубу "Богданівка":
Виступаємо в багатьох турнірах. От зараз проходить чемпіонат Лівобережжя - Броварський і Бориспільський райони. На минулому турнірі були срібними призерами. Завойовано срібло і золото, багато.
Влітку хлопці тренувалися на цьому майданчику, взимку - у спортзалі Богданівської школи. Але у березні цього року рашисти окупували село. Навчальний заклад перетворився на згарище. Тут російські загарбники розташували штаб.
Віктор, гравець футбольного клубу "Богданівка":
Дуже страшний момент для мене, це коли проїжджав танк, він розстрелював машини, які стояли в дворі. Машину мого сусіда розстріляли. Він вийшов з підвала піти подивиться йшли назад, і в друга із танка, з пулемьота попали йому в ногу і отута царапіна була. Його занесли назад в підвал. В крові була нога, ми дуже боялися, ми діти в уголок зайшли, бо дуже було страшно. Заходили в хати, телефони забрали, сказали, що на проверку, так і не повернули. Це було місяць - а наче год.
Олег Гайовий, батько гравця футбольного клубу "Богданівка":
Сиділи в погребах, світу, газу не було, готувать було дуже проблемно, все на кострі, боязко, літало, взривалося.
Нас забирав цей шкільний автобус у школу, був дуже красивий. - А ми підемо в школу? Давайте тута зайдем. Хочу в свій клас зайти.
З двома хлопцями та тренером заходимо в школу.
Тут ось стояв телевізор… Там стояли шкафи, осьо усі парти, вази всякі квітки, там вчителька сиділа. - Наш клас, коли згорів, кажеться таким маленьким. - А тут у нас стояло… для вішачків… Да… Щоб вішати всякі куртки таке. Дирка…. Вов, диви, дирка! Та по ходу орки не знали, як пройти, лазили. Для них це звичайне діло…
Заходимо в спортзал. Випалена підлога скрипить під ногами.
Осьо згорівші м'ячики, два футбольних, ого як отут усьо обломилось, тута у нас роздівалка була.
Згоріло все - весь інвентар футбольного клубу, що тут зберігався.
Подібні жахіття росіяни влаштували у багатьох спортивних школах, залах, стадіонах, де спортом займались і діти, і дорослі.
Вадим Гутцайт, міністр молоді і спорту України:
Зруйновано 135 спортивних об'єктів по всій Україні. 22 об'єкти зруйновані повністю, а 113 об'єктів частково... Більш всього постраждала Луганська область, Донецька область і Харківська область.
Київ. База олімпійської підготовки баскетболістів у Києві. Маріуполь. Басейн "Нептун" із 50-метровими доріжками, мали відкрити у цьому році.
Вадим Гутцайт, міністр молоді і спорту України:
Це був міжнародний басейн, в планах було проведення міжнародних змагань. Ми ж знаємо, як Маріуполь розвивався, для нас це було показове місто по розвитку спорту.
Нещодавно зруйнований рашистами спортивний комплекс Локомотив у Харкові, де тренувалися українські чемпіони. Стадіони у Зеленодольську та Бахмуті…
Віктор Лис, тренер з легкої атлетики:
На цій базі проводили тренування найкращі спортсмени України. Готувались до Олімпійських та параолімпійських ігор. Бігом займались люди в ранковий час.
У Волновасі та Чернігові.
В'ячеслав Чаус, голова Чернігівської обласної військової адміністрації:
Стадіон ім Гагаріна, воронка рядом зі мною, це прилетіло із літака.
А на цьому відео - сучасний велотрек, що був збудований торік у місті Лиман на Донеччині. Рашисти його просто вкрали. Як і безліч інших закладів, що стали учасниками великої розбудови спортивної інфраструктури в Україні.
Вадим Гутцайт, міністр молоді і спорту України:
За останні 2 роки було реконструйовано і побудовано 171 спортивний об'єкт в Україні - такої розбудови спортивних об'єктів Україна не знала.
Десятки тисяч українських дітей російські "асвабадітєлі" позбавили можливості займатися улюбленими видами спорту, чверть дитячо-юнацьких спортивних шкіл наразі не працюють. До відбудови спортивних об'єктів державники планують повернутися лише після перемоги.
Але герої нашого сюжету не зупиняють тренувань. Разом розбирали майданчик від уламків снарядів, батьки допомогли придбати нові м'ячі та спортивний інвентар.
Леся Половко, мати гравця дитячого футбольного клубу "Богданівка":
Футбол в нас був присутній кожного дня, чесно, на Хмельниччині ми були, а потім, коли повернулись додому, Микола Іванович, дякуємо йому дуже за це, відновив наші тренування і ми з першого дня майже не пропускаємо, та ні - не пропускаємо взагалі.
Виходитимуть на поле юні спортсмени та тренери навіть у зимовий період! Кажуть - загартовуватимуть тіло й дух. Адже спортивні заняття вкрай потрібні дітям, оскільки здатні відволікти малечу від тривог війни.
Микола Бобко, тренер дитячого футбольного клубу "Богданівка":
Це як страшний сон пройшов по нашій території, тому хлопців стараємося відволікати, щоб вони менше згадували цю страшну подію. Загружаємо тренуваннями, чемпіонатами, іграми. Щоб діти відчували себе повноцінно, як раніше.