Волонтери шиють теплі речі для захисників у Кропивницькому [ Редагувати ]

Зігріємо армію! У Кропивницькому волонтери взялися утеплювати наших захисників. Шиють термобілизну, рукавички, а ще ковдри та подушки. Рахунок переданих речей вже йде на тисячі. Куди переважно везуть допомогу? І які потреби? Розкажуть мої колеги.

Пані Тетяна вправно прострочує термобілизну для українських захисників. Їй з родиною довелось влітку полишити рідний Лисичанськ. Нині ж у Кропивницькому не може сидіти без діла.

Тетяна Барсукова, переселенка з Лисичанська:

Оце ми строчемо верхня кофточка, така от штучка ось, пришиваємо горловинку, буде отака кофточка, і будуть отакі штаніки, з резиночкою, тепленькі сюди приходимо, бо ноги сюди ведуть, вдома нема сил сидіть, приходимо, чим можемо допомагаємо, я вмію чуть-чуть шить, оце шиєм хлопцям, щоб їм було тепліше, хто що може.

Поруч рукавиці для наших героїв прошиває її донька - Анастасія.

Анастасія Барсукова, переселенка з Сєвєродонецька:

Это необходимо делать, каждый кто что может и если каждый будет помогать может война быстрее не закончится, это не от нас зависит, но легче будет ребятам это однозначно, потому что если они будут чувствовать поддержку, им легче будет нас защищать и себя.

А ще тут кропивниченки шиють подушки, ковдри, каремати. Інна розповідає, раніше за швейною машинкою ніколи не працювала. Всьому навчилась у волонтерській майстерні.

Інна Пуляженкова, жителька Кропивницького:

Бухгалтер, ну зараз в декреті, маю трьох діток, приїжджаю, допомагаю ми робимо для хлопців такі сидушечки на резинках дуже зручні так як ти його вдів, де захотів там присів, не треба щось з собою брати, підкладати.

Лариса Єрмілова, жителька Кропивницького:

За професією я інженер-строїтель, будівельник, а також фінансовий замдиректор, відношення ніякого не маю, але ж життя пропонує і цьому навчитись і ми ці пропозиції приймаємо і йдемо разом з нашими хлопцями до перемоги. В даний час ми дуже багато переробили матраців, ковдр, подушок для наших захисників.

Ці чотири жінки шиють сотнями такі необхідні теплі речі. З матеріалами допомагають небайдужі містяни: хтось віддав швейну машинку, хтось допомагає коштами на закупівлю тканини, а хтось приносить старі ковдри та матраци для перероблювання.

Тетяна Сила, засновниця волонтерської майстерні:

І коли нам дали одну, другу, третю швейну машинку почали стєлькі робить, почали робочі рукавички робить. У нас кожен день приїжджає машина, яка їде туди і треба хлопцям теплі речі, тому таке прохання, якщо хтось вдома шиє, є у нас місце і уже машинки, зараз з закордону нова іде, хто не вміє будем вчить, хто вміє може вдома, або долучаться у нас і щоб вони шили, бо хлопців надо утіплять.

До теплих речей нашим захисникам волонтери додають ще й поживні перекуси, сухі супи та різні смаколики.