Здолати страх і витягнути зі стресу: як готують військових психологів [ Редагувати ]
Подолати страх і паніку, вийти з бойового стресу. Допомогти бійцям з усім цим впоратися – завдання військових психологів. Як це правильно робити – фахівців навчали на спеціальних тренінгах і курсах, які запровадили в оперативному командуванні "Захід". До цього проєкту залучили іноземних спеціалістів та цивільних психологів з українських вишів. Усе заради спільної мети - психологічної стійкості українського війська. Чому навчилися – далі у сюжеті.
Військовий психолог Ілля Вівич навчає бійців, як опанувати страх на війні. Радить робити це через дихальні вправи.
Ілля Вівич, офіцер групи психологічного супроводу та відновлення 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила:
У бою, в умовах хаосу і сильного стресу, організм сильно збуджений. Іноді його треба заспокоювати, коли є можливість і коли виявляються такі гострі стресові реакції, як: тремтіння, паніка чи істерика.
Ілля – один з тих, хто закінчив онлайн-курси для офіцерів психологічної підтримки персоналу. Їх провели в оперативному командуванні "Захід".
Іван Бочкор, начальник групи психологічної підготовки та супроводу оперативного командування "Захід":
Почалася повномасштабна війна, і відповідно люди не були готові до сприйняття. На той час були військові психологи, яким потрібно було дати розуміння того, що їм робити. Потрібно було дати певні кейси, певний інструментарій, певну теоретичну підготовку саме по роботі з військовослужбовцями, саме в екстремальних умовах.
До занять військових спеціалістів долучилися фахівці із провідних українських вишів. В одному з них розробили й впровадили курс підвищення кваліфікації для армійських психологів.
Мар'яна Миколайчук, доцентка кафедри психології та психотерапії Українського католицького університету:
Курс містив кілька блоків. Це був вступ до психологічного консультування та базові й поглиблені техніки. Також був великий блок з психологічної діагностики та спеціальних питань супроводу у вузьких проблемах, наприклад, ускладнення горювання, проблеми з розладами сну, емоційне вигорання або пролонгований стрес.
Своїм досвідом ділилися й іноземні фахівці.
Томас Вебер, керівник Інституту нейропсихотерапії (Відень, Австрія):
Учасники курсу практикували психологічні методи у поєднанні зі спеціальними дихальними техніками. Це потрібно, щоби стабілізувати нервову систему військовослужбовців та досягти нейрорегуляторний баланс між перебуванням на передовій і короткими періодами відновлення.
Навчання відбувалося за двома напрямками: для офіцерів-психологів, які тільки прийшли працювати у військо, і для досвідченіших фахівців, які вже мали певні навички. Як це робити в умовах війни - свої методики пропонували й цивільні психологи.
Оксана Матласевич, завідувачка кафедри психології Національного університету "Острозька академія":
Наша війна і наш досвід є унікальним. Природно, що ті моделі допомоги, які є в Ізраїлі, Штатах, Хорватії - вони дієві. Ми їх використовуємо, але вони потребують адаптації.
Нові знання і вміння військові психологи вже застосовують у своїх бригадах.
Микола Пташник, начальник групи контролю бойового стресу 33-ї окремої механізованої бригади:
33-тя окрема механізована бригада довгий час перебуває в районі виконання бойових завдань, тому дуже важливо, щоб військовослужбовці були психологічно стійкими. Для цього ми використовуємо вправи, методи. Постійно удосконалюємо програму тренувань завдяки лекціям та курсам підвищення кваліфікації.
Військовослужбовець за позивним "Зуб" завдяки роботі з психологами адаптувався до служби в армії. І навіть готовий допомагати новобранцям.
Нам давали поради, як вивести людину зі ступору. Там воно йде поетапно - називається "Я поруч".
