Співробітники ДСНС Херсонщини півроку перебували в окупації: історія надзвичайників, що тепер працюють на Миколаївщині [ Редагувати ]

Півроку в окупації працювали співробітники ДСНС Херсонщини. Ліквідовувати наслідки прильотів та гасити пожежі їм доводилося в умовах постійної небезпеки для життя. Втім, змусити їх до колаборації росіянам не вдалося. Щоправда і виконувати в рідному місті службові обов'язки херсонські надзвичайники не змогли.

Ті, кому вдалося вирватися на підконтрольну Україні територію, поповнили лави рятувальників інших міст. Історія надзвичайників, які працюють у Миколаєві, - далі.

Я командир відділення на цьому автомобілі. В мене в підпорядкуванні 4 чоловіка.

Олександр віднедавна працює в Миколаєві. Його рідна пожежна частина в Херсоні - під владою окупантів 1 вересня припинила роботу. Рятувальнику та його колегам ще в лютому довелося зустрітися з орками. Ті налагоджувати контакти приїжджали на БТРах.

Олександр Елль - командир відділення 1-ої Державної пожежної рятувальної частини ГУ ДСНС України в Херсонській обл.:

Далі їхні структури почали все частіше появлятися у нас. То покажіть нам гараж, то покажіть техніку. Ніхто з ними розмовляти не хотів, але складно не відповідати на питання, коли людина зі зброєю.

Гасити пожежі та ліквідовувати наслідки прильотів доводилося і в Херсоні, і за його межами. Коли не працював телефонний зв'язок, приймали виклики через соцмережі, інколи постраждалі самі приїжджали до пожежної частини. Та поки люди чекали на допомогу, окупанти не випускали рятувальників без перевірок.

Олександр Елль - командир відділення 1-ої Державної пожежної рятувальної частини ГУ ДСНС України в Херсонській обл.:

На блокпостах перевіряли постійно документи. Заставляли роздягатися по пояс, дивилися татуювання. Дивилися все, що буває по ТВ.

Носити шеврони ДСНС України та використовувати прапор України окупанти забороняли. Але навіть за умов суцільного контролю Олександру на робочій машині вдавалося виїздити на виклики під звуки українського гімну. Через що, власне, і потрапив на допит.

Олександр Елль - командир відділення 1-ої Державної пожежної рятувальної частини ГУ ДСНС України в Херсонській обл.:

Виїжджали на заправку автомобіля, мали можливість через гучномовці включати гімн України та підтримувати наш народ, який залишався в той момент в окупації. Хто аплодував, хто кричав, хто свистів.

Командир підрозділу, в якому служив Олександр, каже, тиск росіян на його підлеглих і особисті бесіди відбувалися регулярно. 

Співробітників намагалися спочатку вмовити на співпрацю, а потім залякати. Декого забирали на підвал.

Костянтин Козак - начальник 1-ої Державної пожежної рятувальної частини ГУ ДСНС України в Херсонській обл.:

Приїхав до нас заст. Міністра МНС росії і міністр МНС "ДНР". Приїхали, щоб сказати, що Крим перейшов, Донецьк перейшов, у нас є все: паливо, техніка, грошей більше платять.

Та будь-які вмовляння - не допомогли окупантам домогтися свого.

Костянтин Козак - начальник 1-ої Державної пожежної рятувальної частини ГУ ДСНС України в Херсонській обл.:

За всю окупацію ми у них не одної літри палива не взяли. Нам вистачало. Нам допомогли люди, які сказали, або спалимо, або віддамо організаціям. Цим людям велика пошана.

Та невдовзі окупанти почали забирати і користуватися майном українських рятувальників.

Костянтин Козак - начальник 1-ої Державної пожежної рятувальної частини ГУ ДСНС України в Херсонській обл.:

Ті, які кричали, що у нас все є, показали, що у них нічого нема. Коли вони почали викрадати нашу техніку, ми все прекрасно зрозуміли.

В таких умовах, розповідає Костянтин, далі працювати було неможливо. Його підрозділ вимушений був припинити роботу в Херсоні. І виїхали в інші регіони. Так, 16-ро його підлеглих наразі працюють на Миколаївщині. 

Денис Федоров - заступник начальника 4-ої Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України в Миколаївській обл.:

Люди не бояться роботи, не бояться полум'я, вибухів. Вони можуть надавати допомогу людям навіть ризикуючи своїм життям.

Зараз надзвичайники-переселенці рятують сусідів та мріють, що скоро зможуть повернутися додому і працюватимуть для жителів рідної вільної Херсонщини.