Родина переселенців виробляє крафтові дитячі іграшки у Хотині [ Редагувати ]

Окупанти не припиняють обстрілювати цивільні об'єкти Краматорська на Донеччині. Люди виїжджають з міста у безпечні регіони. Наступна історія про родину, яка евакуювалася на Буковину. Там подружжя почало відновлювати бізнес. Крафтові дитячі дерев'яні іграшки, шкільне приладдя та сувенірну продукцію виробляють у Хотині. У майстерню переселенців навідалася наша кореспондентка Ольга Лучек.

Війна змусила сім'ю Анастасії та Олексія залишити рідні стіни та майстерню в Краматорську. Після того, як ворожий снаряд поцілив неподалік дому, вони вирішили тікати - з маленькими дітьми на руках та кількома сумками. Анастасія пригадує, що дуже лякала невідомість. Але страх за життя дітей - взяв гору.

Анастасія, переселенка з Краматорська:

Був останній бах, який розставив всі точки, і ми вирішили їхати. Намагаємося якось... спочатку важко, все одно душа рветься додому, але головою розумієш, що поки це неможливо. Бахмут тримається, це фортеця для Краматорська, Слов'янська, інших міст, але ми не знаємо… Навіть в нас вдома місяць тому впали два снаряди у 500 метрів від нашого будинку.

Спогади про ті вибухи й досі змушують прокидатися посеред ночі. Навіть зараз за сотні кілометрів від рідного дому, Настю та Олексія не полишає тривожність. Аби не застрягнути в розпачі, подружжя вирішило відродити свою справу. Олексій спеціально повернувся у Краматорськ, щоб вивезти обладнання.

Олексій, переселенець з Краматорська:

Всі запаси, що під подушкою лежали, всі пішли. Я коли їздив з батьком за обладнанням, я за десь тиждень раз 10 побачив людей, йдеш і пусто, денеде на мангалі хтось їжу готує.

Олексій з Анастасією - поринули у роботу. Та якщо раніше виготовляли предмети декору, тепер зосередилися на іграшках.

Анастасія, переселенка з Краматорська:

Було багато всього різного, асортимент був дуже великий, але зараз ми основний напрямок виділили - це дитячі розвиваючі іграшки, для дітей. Війна, війна - це дуже жахливо, але діти не повинні відчувати нашу збудженість, вони повинні все одно радіти кожному дню. - Ось перший етап, вирізали основу для алфавіту.

Подружжю вже вдалося налагодити виробництво, хоч із сировиною виникли проблеми.

Олексій, переселенець з Краматорська:

Раніше використовували білоруську фанеру, а зараз звичайно ні. Зараз з Прибалтики возять, Литва, Латвія, кожна поставка матеріалу або краски, якесь обладнання все з кожним місяцем дорожче і дорожче.

Та попри це, є замовники, а робота відволікає і приносить задоволення.