Історія доброти, турботи й дружби: хто став заспокійливим у Харківському метро? [ Редагувати ]

Байрактар із харківського метро! Родина з Харкова, що оселилася під Кропивницьким, забрала з рідного міста вуличного пса. З Баєм сім'я познайомилася у підземці, коли ховалися від обстрілів. Тоді тварина стала справжнім заспокійливим - і для дітей, і для дорослих.

Історія доброти, турботи й дружби людини й тварини - у нашому сюжеті.

Бай, іди сюди, он еще и кушать хочет, собака кушать хочет, а ну сидеть, сидеть, дай лапу, уті ти мій хороший, дай цьомку.

Цей рудий здоровань - Байрактар. В село біля Кропивницького з родиною він переїхав із... Харківського метро. Там і люди, і тварини ховались від численних російських обстрілів. І саме там почалась дружба між псом і родиною.

Дмитро Патрушев, переселенець з Харкова:

Він був як талісман нашої станції. Там куча людей, але він нас знаходив, да, не до кого більше не підходив, до нас тіки біг. Сумнівів не було, тому що коли війна воно на сумніви немає часу, їх взагалі не було, ми коли виїжджали з Харкова в мене недешевенька гітара була і питання було: або гітару брати, або його, бо місця було мало в машині і звичайно ми взяли його.

Попри те, що родина Дмитра оселилась у приватному будинку, Бай живе не на вулиці, а як повноцінний член сім'ї - в будинку. З ним щодня ходять на прогулянки. Пес і досі лякається гучних звуків.

Не бійся, це машина, ти ж вже знаєш, що це машина... да...

Євгенія, дружина Дмитра, згадує як вперше побачила пса, який ховався в найдальшому закутку станції.

Євгенія Канівець, переселенка з Харкова:

Він пішов на станцію до людей, пішов де всі ховались і він ховався в дальній кут, я побачила як він плаче, він лежав, його виганяли на вулицю, а потім він знову спускався і ховався і вже одного разу як я до нього підійшла, він лежав і плакав, у нього з очей текли сльози, я вперше в житті таке бачила.

У Бая була поранена лапа - і ще в Харкові родина взялася його лікувати. І ні на хвилину вже не сумнівались - цей рудий здоровань - їхній пес!

Євгенія Канівець, переселенка з Харкова:

Він нас рятує від стресу, від поганих емоцій, він як прийде, як подивиться на тебе, сяде і починає клянчити їсти і все тіки посмішка у нас може бути. Чоловік не накормлений, а для собаки завжди вариться в першу чергу.

Доглядають за Баєм і діти - на їхній відповідальності вичісування, миття лап та ігри.

Ієрія Патрушева, переселенка з Харкова:

Такий добрий, терплячий, дуже гарна собака і я дуже радію, що він в нас є, такий гарнюня.

Алан Патрушев, переселенець з Харкова:

Я його чухаю, і ми з Йерою іноді за нього бої устраюєм (сміється), хто забере Бая.

Єдине що не дозволяють Баю - це спати в ліжку господарів. А в іншому у нього повний безліміт...