Вона перемогла рак: історія складного шляху боротьби та одужання [ Редагувати ]

Вона перемогла рак. Чернівчанка Лідія Анциперова кілька років тому почула про важкий діагноз. На складному шляху до одужання і реабілітації її супутниками стали віра, терпіння і час. Історію боротьби з онкозахворюванням - дивіться далі.

Лідія Анциперова щороку проходить обстеження. У 2019-му саме увага до свого здоров'я врятувала їй життя.

Лідія Анциперова, голова представництва "Жінки за життя!" ГО "Разом проти раку" у Чернівецькій області:

Коли мені сказали, дивлячись на мій знімок, що там написано ознаки злоякісних утворень, а лікар дивиться у вікно одним прищуреним оком і каже: ні, у вас все нормально, живіть, їдьте на море, засмагайте. Все, що не можна. І через рік він мені каже: ідіть на Узд, Узд - все добре. Я думаю: піду на мамографію. Зробила. І що? Пухлина.

По тому, не розуміючи навіщо, Лідія купила собі яскравого капелюха і спідницю. Каже, саме тоді усвідомила, що відчуття жалю і страх - точно не її супутники.

Лідія Анциперова, голова представництва "Жінки за життя!" ГО "Разом проти раку" у Чернівецькій області:

Є велика проблема в суспільстві по відношенню до людей з онкозахворюваннями. Перше - це тупо ставлять хрест на людині. Рак виліковний, ми у 21 столітті. Так, є випадки дуже складні. Але все одно потрібно себе тримати, а ті, хто поруч повинні себе тримати. А якщо поруч людина, яка не вміє себе тримати й вона тобі не дає підтримку - це не твій друг зараз.

Лідія довірилася лікареві із Краматорська. Каже, він і досі не покинув пацієнтів та під обстрілами допомагає людям. Тоді ж були півтора року переїздів і складне лікування.

І лікар мені сказав: все ви здорова. В тебе нічого немає, все добре, зараз потрібно тільки закріпити результат. Так, закріпити результат потрібно було. Хіміотерапіями. Це було дуже складно фізично, дуже боляче. Психологічний важкий біль. Особливо, коли жінка втрачає волосся. Вона переживає дуже важкі емоції.

Ще чимало зусиль пішло на реабілітацію. Але протягом головне - Лідія не зосереджувалася на хворобі. Вона працювала з дітьми в інклюзивному арт-центрі, організувала мистецький фестиваль.

Лідія Анциперова, голова представництва "Жінки за життя!" ГО "Разом проти раку" у Чернівецькій області:

Причому, дві операції було одночасно. І я приїхала, була на сцені. Колись я в дитячому будинку зустріла хлопчика, і в нього не було рук. Він так народився. Я кажу йому, а куди ти ідеш? А він каже: я іду на інформатику. А я кажу: а як ти будеш займатися на комп'ютері? А він каже: як, як? Носом і лобом! Коли я проходила лікування, я собі казала: носом і лобом, я згадувала того хлопчика.

Зараз пані Лідія допомагає іншим жінкам, які перенесли онкозахворювання, а всіх інших просить не бути байдужими до свого здоров'я. Чернівецькі медики кажуть: кількість уперше виявлених хворих на рак цього року не зросла зовсім не тому, що люди перестали хворіти.

Ілля Тащук, заступник медичного директора Чернівецької обласної лікарні:

Їм не до себе зараз. Хто втікає з місць, де ідуть активні бойові дії, кому морально надзвичайно важко, чиї родичі зараз на нулі. Цілий комплекс проблем нашої країни, що ми забуваємо про себе. Основне - це з'являтись на планові огляди без наявності скарг. Не коли воно болить, не коли змінилась форма. Просто системно знаходити час для цих оглядів. Це важливо.

Боротьба за себе починається з елементарного: запису на безкоштовне обстеження через сімейного лікаря.