Офіційний Берлін поки не планує надавати Україні винищувачі [ Редагувати ]

У Німеччини немає жодних червоних ліній, якщо йдеться про військову допомогу Україні. Але надавати винищувачі офіційний Берлін поки не планує. Про це та інше в ексклюзивному інтерв'ю нашому каналу розповіла голова оборонного комітету Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн. З політикинею поспілкувався Тетяна Логунова.

Пані Штрак-Ціммерманн, вітаю. Дякую, що погодилися на інтерв'ю. Ми зустрічаємося незадовго після сумної річниці. Минув рік від початку повномасштабної війни росії проти України. Я б хотіла почути Вашу оцінку. Де ми зараз знаходимося? На якому етапі?

Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, голова комітету Бундестагу з питань оборони:

Ми на перехресті, на якому вирішується, чи збережуться у Європі мир, свобода та демократія. І мені дуже важливо звернутися до українців і сказати, що ми усі захоплюємося тим, наскільки відважно бореться Україна, а її народ, попри усі страждання, не здає ані йоти своєї землі. Це вражає і додає впевненості, що і в майбутньому ми будемо стояти на стороні України, підтримуючи її фінансово, гуманітарно та військово. На цьому перехресті ми маємо показати путіну, що Європа та НАТО на боці України. І що йдеться не тільки про війну в Україні, йдеться про боротьбу двох систем, демократії та автократії. І ми маємо вистояти, щоб наші діти та онуки могли жити так само вільно, як і ми.

А як Ви дізналися про напад росії на Україну? Ви пам'ятаєте цей момент?

Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, голова комітету Бундестагу з питань оборони:

Так, звісно. За три дні до цього я дивилася виступ путіна у кремлі, той, у якому він визнав незалежність "псевдореспублік". І з цього приводу я скликала засідання комітету Бундестагу з питань оборони. Ми мали зібратися 24-го лютого, о 13-ій годині. Члени комітету, так само як і я, прибули у Берлін з округів напередодні увечері. Вранці нас усіх розбудила новина про російський напад. Ми одразу зібралися у парламенті, прийшла і тодішня міністр оборони. Ми усі були в шоці.

Колишній посол України в Німеччині Андрій Мельник публічно розповідав, що 24 лютого 2022 року він зустрічався і говорив з багатьма німецькими політками. І були такі, які казали, що Україна протримається максимум кілька днів. Чи багато хто в політичному Берліні поділяв цю думку?

Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, голова комітету Бундестагу з питань оборони:

Так думали не тільки деякі політики, але й військові. Я і досі пам'ятаю заяви колишніх генералів Бундесверу, фахівців військової справи, які казали, що Україна зможе опиратися кілька днів. Що росіяни маршем дійдуть до Києва, що там влаштуються колаборанти. І я думаю, що весь західний світ здивувався, коли так не сталося. Тому так, посол був правий, багато хто не вірив. І лише з часом зрозумів, який потенціал в України, наскільки вона мужня. Ті, хто не вірили в сили українців, помилися. І це чудово.

Минув рік. Відтоді Німеччина кардинально змінила свою позицію. І в першу чергу, це стосується постачання зброї. Ви особисто завжди підтримували необхідність надати Україні танки "Леопард". Чому на Вашу думку німецькому уряду знадобилося так багато часу для ухвалення цього рішення?

Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, голова комітету Бундестагу з питань оборони:

У нас завжди була політична позиція - ми не поставляємо зброю у кризові регіони. Тема зброї з'явилася на порядку денному ще у 2014-ому році, коли путін вперше напав на Східну Україну, на Донбас. Тоді надходили запити про військову допомогу, і ми відповіли відмовою. Щоб змінити цю позицію нам знадобився час. На мою думку, це відбулося надто повільно, але це відбулося. Зміни радикальні. Німеччина надає Україні комплекси ППО Іріс-Т, гаубиці, самохідні артилерійські установки "Гепард", ухвалено рішення про передачу бойових машин піхоти та танків. Звісно, з точку зору українського народу ці рішення ухвалюються дуже повільно. Я і сама критикую канцлера, прошу його бути швидшим і вже зараз думати, що може знадобитися Україні через кілька місяців. Але є один момент - ухвалюючи будь-яке рішення, наш уряд має пояснити його правильність та необхідність німцям. Адже не усі жителі Німеччини цікавляться політикою і щодня слідкують за новинами, як, наприклад, члени оборонного комітету Бундестагу. Тож ми маємо пояснити їм, що війна в Україні стосується і їх, що йдеться про виживання демократії. А для цього потрібен час.

А як щодо винищувачів? Що скажете Ви?

Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, голова комітету Бундестагу з питань оборони:

Зараз перед нами багато завдань. Ми повинні поставити обіцяні комплекси ППО, гаубиці, БМП та танки "Леопард". А ще забезпечити належне технічне обслуговування цієї техніки та навчити українських військових нею керувати. І саме на цьому нам слід сконцентруватися. Якщо американці чи британці сьогодні скажуть, що вони готові надати винищувачі, то це буде їх рішення. Ми, наприклад, можемо дати зелене світло Польщі, щоб вона передала Україні "МіГи", які колись стояли на озброєнні НДР і були продані Варшаві. Ці літаки ваші пілоти добре знають. Але "Торнадо" чи "Єврофайтери" у небі над Україною я поки не бачу.

Канцлер Олаф Шольц завжди каже, що Німеччина буде підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно. Водночас він обіцяє зробити усе, щоб не допустити війни між росією та НАТО. Чи є у Берліна якісь червоні лінії?

Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, голова комітету Бундестагу з питань оборони:

Ні, не думаю. Я взагалі не прихильниця цих червоних ліній. Є одна велика червона лінія і її рік тому перетнув володимир путін, напавши на Україну. Звісно, у канцлера, і у нас, депутатів є зобов'язання - робити усе, щоб війна не прийшла в Німеччину, в Євросоюз, в НАТО. Ніхто цього не хоче. Водночас ми орієнтуємося на міжнародне право. Напад на Україну - це грубе порушення усіх його основних принципів. Україна повинна захищатися, а ми маємо право їй у цьому допомагати й будемо це робити.

На вашу думку, наскільки висока загроза того, що росія застосує атомну зброю?

Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, голова комітету Бундестагу з питань оборони:

У цьому питанні я оптиміст, я не вірю, що путін це зробить. І є один момент, який додає мені впевненості. Це зустріч лідерів США та Китаю на саміті "Великої Двадцятки" в Індонезії. Після переговорів Джо Байден і Сі Цзіньпін - разом вийшли і заявили - "путін, навіть не думай про це". Я дуже скептично оцінюю мирний план Китаю, так само, як і китайську позицію під час голосування на Генасамблеї ООН. Але заява Китаю щодо неприпустимості застосування ядерної зброї - дуже і дуже важлива.

Я задам Вам кілька питань. Ви можете відповісти "так"чи "ні". Сучасна росія це загроза для демократичного світу?

Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, голова комітету Бундестагу з питань оборони:

Так, найбільша загроза, яка тільки існує.

путін - військовий злочинець?

Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, голова комітету Бундестагу з питань оборони:

Так, він військовий злочинець, він масовий вбивця і я сподіваюся, що одного дня він постане перед судом за те, що робить в Україні.

Хто або що може його зупинити?

Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, голова комітету Бундестагу з питань оборони:

Сильна Україна, сильна демократія і сильний Захід, який стоїть на стороні України.

Дякую дуже за інтерв'ю.