путінські війська тиснуть на кількох постійних напрямках: ексклюзивний репортаж з Донбасу [ Редагувати ]
Московити регулярно б'ють по усіх великих містах Донбасу.
Вірогідність ракетних атак по усій території України залишається доволі високою, - звітують у Генштабі. За добу росіяни завдали дві ракетних та 16 авіаційних ударів і здійснили 25 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Ворог не шкодує ні людей, ні техніку.
Ситуація на лінії фронту розвивається за доволі звичним сценарієм. путінські війська тиснуть на кількох постійних напрямках. Із особливим завзяттям атакують усі великі міста Донбасу. Наш воєнкор Ігор Левенок проїхався цими містами і селищами. Каже: життя там ледь жевріє, серед руїн і згарищ у підвалах. Ексклюзивний репораж із самого пекла - далі.
Люди вилазять зі зруйнованого підїзду, метушаться, врятовані люди стоять босі.
Краматорськ. Один загиблий, семеро поранених - наслідки авіаудару по мирному місту. Перші, шокуючи кадри трагедії знімають поліцейські і рятувальники. Вони гасять вогонь і витягують людей з-під завалів.
Росія вдарила по житловому сектору міста крилатою ракетою Х-58. На момент удару у будинку мешкало 14 людей. Здебільшого - пенсіонери. Одна з поранених жінок - у тяжкому стані.
Микола Биба, начальник ДПРЗ-12 ГУ ДСНС України у Донецькій обл.:
Було оглянуто сусідні будівлі на предмет іще постраждалих, також із другого поверху було евакуйовано постраждалого чоловіка, який, на жаль, загинув вже в кареті швидкої допомоги…
Вибух був настільки потужний, що тут навкруги постраждало іще 25 будівель, в тому числі і ось, дитячий садок…
Дитячий садок, багатоквартирні будинки, відділення банку, пошта. Це спальний мікрорайон. Жодних військових та навіть енергетичних об'єктів тут нема.
Ось так от в один момент у людей залишилося всього кілька торбинок особистих речей, а все решта - втрачено…Нету квартиры, просто нету…
Кремлівський ворог відібрав спокій і достаток у цих людей.
От хат освобождають, от жизни освобождають, от всього освобождають!
Чуєте, сирена повітряної тривоги, вона в Краматорську фактично не замовкає. Тобто бувають перерви там невеличкі, але ось такий звук для цього міста це типове явище…
І містяни до того вже так звикли…
- Мы привыкли, что у нас ночью это все бывает, ну не то что привыкли, вообще это плохая привычка…
- Тут я вирос, тут мої батькі похоронені, дядьки похоронені, чому мені кудись їхати. Мені тут осталось років п'ять-десять, єслі не уб'ють.
Краматорськ, Костянтинівка, Курахове. Московити регулярно б'ють по усіх великих містах Донбасу. Ракети летять фактично безперервно. Частину збивають наші системи ПВО, втім російські варвари не шкодують смертельного металу.
Емоції просто нагрібають, коли бачиш ось таке. Середмістя Курухового. Наслідки ракетного обстрілу…
Вибиті шибки, потрощені квартири. На щастя, тут люди серйозних поранень не зазнали. Бабуся Марія питає, чим вона завинила перед росіянами, що вони вдарили по її будинку такою страшною зброєю?
- Питаю, що воно таке. Дай бог нікому не знать шо воно таке падає…
- Все розбите, все повністю розтрощене…
Хвилин за двадцять їзди від Курахового - фронт. Велика Новосілка. Селище міського типу. Колись його називали комфортним і найпривабливішим для життя райцентром Донеччини.
Тепер тут бодай якесь життя слід шукати серед руїн та згарищ у підвалах. Із семи тисяч жителів тут заледве набереться дві сотні душ.
- Того що виходить опасно, у нас люди в основном как погибают: вышел, при бомбежке погиб. Поэтому лучше находиться здесь и никуда не ходить, раньше я как то в свое время, мы здесь с апреля сидим, еще по Новоселовке мы об'їжджали вдвоем…
А тепер пан Сергій один опікується тими, хто залишився і вцілів. Колишній рятувальник. А ще, він тут завгосп, медик, і вся надія на спасіння.
- Ну вот на этой машине мы эвакуировали всегда раненых. У меня вот одноклассницу ранило, вот тоже выезжал и вывозил же ее. А сейчас если машину заберут, то мы ничего не сможем сделать тут. А чия машина? Это машина "освіти" и они просят ее вывезти. Ну вывезут и все…
Та попри все, полишати зруйноване, але рідне селище ці люди категорично відмовляються. Обирають життя всередині війни.
- Даже рыбки у нас выжили, видите в таких условиях. А вы говорите. Мы тут как дома, мы дома!
Щодня пенсіонери беруть старенького радіоприймача. Шукають хвилі з новинами.
- Выходим в другу комнату, провод выводим на вулицю… - А які останні новини чули? - Пока за Бахмут дерутся.
Утім, під час обстрілів і бомбардувань мешканці підвалу ніколи не вживають слова "завтра"…
- Шоб не погибнуть, потому что у нас тоже сейчас часто погибают люди в Новоселовке…
