Дизель під контролем: як обрати якісне пальне і не переплатити [ Редагувати ]
Незвичне гудіння мотора часто може свідчити про неякісне або навіть фальсифіковане дизельне пальне у баку автомобіля. Втім, нещодавно Інститут споживчих експертиз провів масштабну перевірку дизеля на українських АЗС - і результати приємно здивували.
Наш наступний сюжет про те, як відбувається процес лабораторного дослідження пального і чи завжди висока ціна є запорукою високої якості?
Досвідченим водіям достатньо лише почути звук двигуна, щоб зрозуміти: пальне якісне чи ні. Практика показала: з дизелем краще не ризикувати. Найнадійніший вибір - це великі мережеві АЗС, кажуть експерти. Тут ретельно стежать за якістю, адже розуміють: те, що заливають у баки клієнтів, впливає на довіру до бренду.
Олександр Сіренко, аналітик консалтингової компанії "Нафторинок":
Звичайно, великі компанії мають свої лабораторії, і в них ці перевірки мають декілька етапів.
Великі мережі стежать, щоб жодна партія не пройшла непоміченою - усе ретельно тестують, аби на АЗС потрапляло лише те, що відповідає найвищим стандартам.
Олександр Сіренко, аналітик консалтингової компанії "Нафторинок":
Є довіра до бренду, і ті компанії, які багато грошей вклали в бренд, вони вкладають і в контроль якості. Це ті мережі, які мають велику кількість заправок, і вони контролюють на всіх етапах свій продукт.
Дизель проходить перевірку за трьома ключовими критеріями. Один із найважливіших - метод його згоряння, який безпосередньо впливає на ефективність і безпечність використання.
Максим Чеканов, кандидат хімічних наук, засновник лабораторії "УкрХімАналіз":
Це спеціальна установка - двигун, який спалює дизельне пальне і порівнює його характеристики з модельним паливом, що складається з цетану й ізоцетану. Визначення відбувається за властивостями горіння досліджуваного дизельного пального.
За словами експерта, чим легше дизель запалюється, тим плавніше проходить процес згоряння у двигуні. Це зменшує вібрації, навантаження на деталі та кількість залишків, що можуть шкодити мотору. Водночас існують й інші не менш важливі аспекти перевірки пального.
Володимир Ткачук, менеджер контролю якості нафтопродуктів відділу контролю якості UKRNAFTA:
Повний перелік, який передбачено нормативними документами: це октанове число, цетановий індекс, вміст сірки, в'язкість, гранична температура - всі показники, які передбачені документом.
Як паливо потрапляє на заправку? Цей процес нагадує проходження справжнього квесту. Сергій Федоренко, комерційний директор "Укрнафти", розповідає: перш ніж дизель потрапить до колонок, він проходить сувору перевірку в лабораторіях компанії.
Сергій Федоренко, комерційний директор UKRNAFTA:
До того, як він потрапляє в бак нашого клієнта, він декілька разів проходить лабораторні тести: на моменті, коли приїжджає вагон або танкер, на моменті, коли відбирається проба, потім переливається в бензовоз - і до зливу вже бензовоза в мережу АЗС, у сам резервуар заправки, теж відбирається тест. Це роблять наші лабораторії, а також незалежні лабораторії, щоб ми контролювали з декількох сторін якість. І ми розуміємо, що це повністю відповідає ДСТУ та стандартам Європи.
Великі бренди перевіряють якість пального у незалежних лабораторіях із застосуванням сучасного обладнання. Один із таких приладів - атомно-емісійний спектрометр. Він дозволяє точно визначити наявність елементів зношування та присадок у паливі.
Готорук Анастасія, хімік-аналітик:
Він перетворює паливо на аерозоль при температурі більш ніж 8000 градусів, тобто вже при цій температурі елементи збуджуються, тим самим вони виділяють світло, а ми вже тим самим оптичним обладнанням в приладі фіксуємо довжину цих хвиль. Можемо зафіксувати, що це за елемент, яку він має концентрацію, тобто навіть у дуже мізерній концентрації він фіксує.
Сьогодні майже все пальне надходить з Європи: Польщі, Литви, Румунії чи Греції. Після перевірки документів та якості палива дизель потрапляє на АЗС.
Сергій Федоренко, комерційний директор UKRNAFTA:
Тому, звісно, потрібно дивитись на бренд і на репутацію АЗС, щоб бути впевненими, що там буде якісне пальне. Ми веземо з Польщі, Німеччини бензин, з величезної кількості країн постачальників дизпалива. Там танкери з Канади, Швеції, Ізраїлю, Греції з дизелем припливають в різні порти, де ми маємо можливість імпортувати дизпаливо.
В Україні на заправках дозволено продаж дизелю стандарту Євро-5 - це крок до чистішого повітря. Як пояснюють експерти, це пальне екологічніше - його вихлопи менше шкодять природі, ніж, скажімо, дизель Євро-4 чи Євро 3. Крім того, таке пальне краще для автомобіля.
У квітні фахівці Інституту споживчих експертиз провели аналіз: перевірили температуру спалаху, вміст сірки та густину пального. Якщо пальне не відповідає нормам ДСТУ, воно шкодить і автомобілю, і навколишньому середовищу. Саме ці п’ять АЗС успішно пройшли перевірку. Серед лідерів - державна нафтогазова компанія UKRNAFTA.
НАЙКРАЩІ 5 МЕРЕЖ АЗС ЗА ЯКІСТЮ ДИЗЕЛЮ
|
Густина за температури +15°С, кг/м3 |
Температура спалаху у закритому тиглі, °С |
Вміст сірки, мг/кг |
Норма ДСТУ |
820-845 кг/м3 |
не нижче 55 °С |
не більше 10 мг/кг |
UKRNAFTA |
835,5 кг/м3 |
71 °С |
4 мг/кг |
AMIC |
831,8 кг/м3 |
70 °С |
3 мг/кг |
PARALLEL |
833,6 кг/м3 |
70 °С |
4 мг/кг |
KLO |
831,2 кг/м3 |
69 °С |
4 мг/кг |
ОККО |
828,5 кг/м3 |
63 °С |
5 мг/кг |
За результатами дослідження палива інституту споживчих експертиз, проведено 30.04.2025
Експерти попереджають про перші сигнали неякісного дизелю: автомобіль раптово починає глохнути на ходу, з’являються сторонні шуми. У таких випадках не варто зволікати й краще одразу звертатися до СТО.
Олександр Сіренко, аналітик консалтингової компанії "Нафторинок":
І це сигнал завітати на сертифіковане СТО для того, щоб здати на аналіз те пальне, відкачати його із паливної системи, здати на аналіз, щоб був висновок фахівців.
Максим Чеканов, кандидат хімічних наук, засновник лабораторії "УкрХімАналіз":
Якщо відбувається неправильне згорання дизельного пального, то, зазвичай, ми можемо бачити дим.
Хоч фальсифікат на ринку пального ще трапляється, такі випадки нині поодинокі. Як зазначає експерт, після початку повномасштабного вторгнення ситуація значно покращилася: Україна почала активно імпортувати пальне з Європи, що підвищило загальний рівень якості та зменшило простір для фальсифікацій.