Річниця боїв за "Азовсталь": як тривала героїчна оборона у надлюдських умовах [ Редагувати ]

Річниця боїв за "Азовсталь". Оборона заводу тривала з березня по травень. Два місяці пекла, жаху і неймовірної стійкості українців. Як все було? Давайте згадаємо у хронології. Руслан Смєщук далі - про одну з наймасштабніших та найгероїчніших битв.

Героїчна оборона у надлюдських умовах. Більше двох місяців нечисленні у порівнняні з ворогом, українськи сили - стримували величезне угрупування росіян. Ціною власних життів, захисники "Азовсталі" зуміли дати час оборонцям Донеччини, відволікаючи на себе потужний удар.

З другого березня двадцять другого - Маріуполь в облозі. З вісімнадцятого березня - починаються бої за "Азовсталь". Величезний завод із підземними комунікаціями, які українські оборонці перетворили на фортецю.

Єдиний фізичний зв'язок із заводом лишився повітрям. Від 21 березня до 11 травня 2022 року 15 гелікоптерів та 45 членів екіпажу взяли участь у майже 30-ти рятувальних місіях в "Азовсталі". 6 польотів завершилися успішно. Але понад 20 - ні. Із 15 гелікоптерів - збили три. Три пілоти загинули.

Попри тотальну перевагу в повітрі, в артилерії, у кількості стволів і людей - росіянам довелося вигризати кожен метр "Азовсталі". Щоденні штурми закінчувалися втратами захисників. 

З тринадцятого по шістнадцяте квітня заблоковані у інших частинах Маріуполя українські підрозділи - із складу 36 бригади морської піхоти, інших загонів полку "Азов", прикордонників, поліції, та інших частин - прориваються на "Азовсталь" і підсилюють гарнізон. 

Слава Украине - вчера мы обьединились с настоящими воинами, бойцами батальйона морской пехоты, которые остались верны присяге, верны украинскому народу и дальше продолжают оборонять с нами город. Слава Украине. Провели успешную операцию с полком "Азов", присоеденились к ним, провели успешную перегруппировку, продолжаем выполнять боевые задачи. Наш моральный дух силен, мы знаем, что мы делаем и зачем мы здесь.

Росіяни намагаються будь якою ціною взяти завод. Але не можуть. На "Азовсталь" скидують десятки тон бомб та заборонених снарядів і ракет.

Ця ніч - це просто колосальна кількість фосфорних бомб, 50 авіаударів, ракети, арта - і все, що може використати варвар проти людства. 

Весь цей час у бомбосховищах заводу ховаються жителі навколишніх будинків. І росіяни не дають евакуювати людей з підземель.

Наталя Бабеуш, жителька Маріуполя:

Люди лаялись між собою в сімʼях, і в моєї сімʼї таке було. Тому що день в день, ти бачиш людину в замкнутому просторі. Де немає світла, немає простору. Немає достатньо їжі і немає достатньо води. Чужі люди навкруги. Не по собі це розповідати, ти навіть не маєш змоги помитися. 

Це Наталя Бабеуш. Разом з іншими містянами вона ховалася в укриттях "Азовсталі". Це інтерв'ю з нею записали вже після звільнення з пекла. Діти, які перебували в бомбосховищах, назвали її Тьотя-суп. Майже з нічого і консерв, якими ділилися оборонці, вона на всіх готувала їжу.

Наталя Бабеуш, жителька Маріуполя:

Тридцять літрів води, 30 літрів. Якісь спеції, і дві консерви...це просто вода, яка пахне там...

Їжі, як і іншого, не вистачає і самим військовим. Але вони попри все тримаються.

Чим годувати будеш? Жарим пишки - мука, сіль, вода, я думаю, всі будуть довольні. Переможемо - Слава Україні. 

В якийсь момент росіяни застосували хімічну зброю. Але знову постраждали переважно цивільні.

Три раза приступ, сознание теряла. Еле спасли. Стало сразу плохо, шум в ушах, и слабость. Вот падаешь и все...еле добежала сюда. - До нас надійшли люди з ознаками можливого застосування хімічної зброї.

Оборонці "Азвосталі", чоловіки та жінки, - тримають оборону. Тут же в підземеллях заводу вони укладають шлюби. І ховають своїх близьких.

Станом на 16 травня 22-го року на "Азовсталі" перебувало 600 поранених захисників, 40 бійців у дуже важкому стані. В умовах тотальної блокади і загрози масової загибелі поранених захисники отримують наказ - скласти зброю і врятувати життя.