Історії жителів Бахмута, яким вдалось втекти з пекла [ Редагувати ]

Місто-фортецю Бахмут росіяни безжально розстрілюють у марних спробах захопити. У Бахмуті й до нині проживає майже три тисячі мирних людей. Це останні дані Донецької обласної військової адміністрації. Вони постійно перебувають у підвалах, через потужні обстріли. 

Подивіться, як виглядає те, що було сучасним житловим кварталом Бахмута. Ворожі снаряди нищать будинки й спричиняють пожежі. Під обстрілами - його просто не можливо загасити. Місцеві, які не витримують таких умов, шукають можливості евакуюватися. Життя людям рятують наші військові. Історії тих, кому вдалося втекти з палаючого та зруйнованого міста у нашому наступному сюжеті.

Сергій Вендін, кореспондент:

Ці кадри були зняті у січні в Бахмуті. Будинки цілі та неушкоджені. Нині цей двір виглядає ось так. Усі квартири без вікон, деякі згоріли або були зруйновані.

У місті-фортеці не лишилося жодного вцілілого будинку. Вулиці повністю спорожніли. Нині ними пересуваються лише військові. Цивільні ж перебувають у підвалах-укриттях.

Последние, наверное, полгода там не было ни света, ни воды, ни газа - вообще ничего. Летом начали соображать. Погнали все деревья выпиливать. Ближе к зиме попросили, там еще электричество когда-никогда появлялось, попросили, сварили себе буржуйку, короче, и в подвал ее установили. Начали там обустраивать все. Уже стреляли хорошо, просто хлопки, еще мы не знали, что осколки полетят.

Цей чоловік просить не показувати його обличчя. Кілька днів тому він евакуювався з Бахмута та досі не відійшов від пережитого стресу. З виїздом зволікав через матір, яку доглядав.

Та жити у пеклі все ж стало несила. Чоловік з матір'ю та ще одна жінка звернулися до оборонців Бахмута з проханням про евакуацію. Виїжджати довелося вночі, аби не помітив ворог, який тримає під вогневим контролем чи не всі дороги, що ведуть до міста-фортеці. Люди мало не загинули, тікаючи з пекла.

Так с горем пополам прорвались. Нам до броневика надо было доехать. А там пикапчик. Нас трое мирных, и человек 5 военных, что нас вели. До броневика доехали, а там как-то, они уже своими маршрутами.

У багатоповерхівці, де мешкав евакуйований, залишилося ще 12 людей.

Зараз чоловік разом з матір'ю перебуває у шелтері в Костянтинівці.

Люди втратили все, і не знають, що їм робити далі.

Ярослав возить переселенцям продукти. У Костянтинівці ці люди почуваються у безпеці. Хоч і відносній. Адже й по цьому місту рашисти періодично гатять з далекобійної артилерії та ракетами С-300. Під один із таких обстрілів потрапив і притулок. Тоді в будівлі вибило усі шибки. Але зачиняти її не стали. Тут знаходять прихисток та допомогу сотні людей з Бахмуту та навколишніх сіл.

Ярослав Прокопенко, волонтер:

Наразі в Костянтинівку з'їжджаються люди з усіх околиць, тому що багато обстрілів по цій окрузі. Зараз дуже великий пресинг. Чути кожні 10-15 хвилин вихід та приліт. Дуже шумно.

Зараз у цьому шелтері перебуває кілька десятків сімей із Бахмуту. Люди пригнічені та розгублені. І бояться їхати далі.