Щоб надолужити пропущене, у Чернівцях організували школу вихідного дня для дітей-переселенців [ Редагувати ]
Замість уроків - переховування в підвалі. Тисячі дітей в Україні змушені пропускати навчання, бо росіяни бомбардують їхні міста. Щоб надолужити пропущене, для дітей-переселенців у Чернівцях організували школу вихідного дня. Програма триватиме усе літо. На першому уроці побувала наша знімальна група.
Діти з з Херсонщини, Харкова, Донеччини складають мапу країни. Це переважно учні молодшої школи, які через війну пропустили чимало занять.
Єлизавета Євтушенко, керівниця проєкту школи вихідного дня:
Коли вони пішли у перший клас, почався карантин, ковід і закінчилось це все війною. Тому основне завдання нашого проєкту - підвищення рівня знань з базових дисциплін. Українська мова, математика. Також у нас є годинка англійської мови.
Катерина із Херсонщини використовує кожну можливість відволікти дітей від пережитого. Двох синів та доньку з Білозерки вивозила торік у серпні.
Катерина, переселенка з Херсонщини:
Страх за дітей. Тому що почали говорити, що будуть забирати дітей, якщо не віддати їх до російської школи. Коли вже виїжджали, я почула від людей, що таке вже було. В Мелітополі, чи ще десь.
Перерви у навчанні спричинили вибухи й обстріли, тривалі переїзди чи хвороби.
Євгенія, переселенка з Нової Каховки:
Спочатку ми онлайн були. Потім ми перейшли до іншої школи, а потім і до іншої.
Максим, переселенець із Маріуполя:
Це чудо якесь. Я вже довго не хворію і почав краще вчитись.
Міла, переселенка з Харкова:
З самого початку переїжджали, в нас не було можливості навіть по онлайну.
Хтось із дітей продовжує онлайн навчання з вчителями зі своїх міст, інші - ходять до чернівецьких шкіл. Педагог Марина з першого уроку вражена відкритістю учнів. Каже, вони мають хорошу базу.
Марина Волочкова, вчитель:
Вони коли почули, що сьогодні математика, о, математика. І завдання отримали і один одному допомагають. Найголовніше, що вони хочуть допомогти один одному.
А ще діти дуже хочуть спілкуватись. Щиро розповідають про улюблені шкільні предмети.
Предмет улюблений? Це ЯПС, не всі знають. Це суміш географії, історії, хімії і ще багато чого.
Або про те, ким мріють стати.
Щоб я вчила дітей у школі малювати - раз, у ветеринарній клініці - два, потім дизайнером - три, потім - офіціантом - чотири.
Хакером. Вони багато заробляють, дуже багато заробляють.
Та поки головна і спільна мрія - повернутися до рідних міст і шкіл.