Вирвалась з пекла з другої спроби: історія жінки з дитиною, що тікала з Лисичанська [ Редагувати ]
Історія жінки, що тікала з рідного Лисичанська з дитиною, свідчення чергового злочину росіян. З охопленого вогнем міста жінку вивозили іноземні волонтери. Пропонували виїзд за кордон, проте та вирішила залишитись в Україні. Нині намагається облаштувати життя у Дніпрі.
Від початку війни, 4 місяці ми з донькою-інвалідом провели в Лисичанську, не виїжджаючи. Три, з яких це було, у бомбосховищі.
Кожен день - страх, небезпека і біль - пригадує Вікторія.
Спроб евакуюватися було кілька. Перша - через Слов'янськ виявилася невдалою. Після майже чотирьох діб невизначеності в чужому місті, жінка з прикутою до ліжка 16-річною донькою, знову повернулася до Лисичанська. До окупації залишалося менш як три тижні. Завдяки закордонним волонтерам Вікторія з другої спроби таки вирвалася з пекла.
Вікторія Гущина, переселенка з Луганської обл.:
Нас евакуювали. Це вже була броньована "швидка" допомога. Там були американські волонтери, 3 з нами в салоні сиділи, вони теж помагали тримати Машуню.
Дорогою жінка молила Бога лише про одне - якнайшвидше дістатися Дніпра. Хоча волонтери пропонували виїхати в іншу країну.
Вікторія Гущина, переселенка з Луганської обл.:
Вони запропонували декілька варіантів за кордон. Я повинна була обрати куди. Ну за кордон - це не моя історія. Дитина важка, не для мене важка дорога, а для неї. Дитина з епілепсією. Для таких дітей стабільність, спокій - це найголовніше.
У Дніпрі жінці з дитиною надали окрему кімнату в одному з місцевих шелтерів. Вікторія вірить, що нове місто для них із донькою стало щасливим.
Вікторія Гущина, переселенка з Луганської обл.:
Я врятувалася, і втекла з Лисичанська не для того, щоб в Дніпрі померти. Так що зі мною тут все буде добре. Отак!
В години, коли донька спить, Вікторія пише вірші. Більшість - ліричні, але є і про війну, в якій Україна обов'язково переможе
.Вікторія Гущина, переселенка з Луганської обл.:
Ми будем собою пишатися,
Наб'ємо переможне тату,
На дупі тих, хто воліли нам здатися,
Слава Героям, Шевченку, Дніпру...