Заколот Пригожина матиме довготривалі наслідки для путіна та росії - військові аналітики [ Редагувати ]
Пригожинський заколот матиме довготривалі наслідки для путіна, кремля і росії. Та завдасть серйозної шкоди військовим зусиллям рф в Україні. Такий аналіз Інституту вивчення війни. Що це було та чого чекати далі - думки військових аналітиків збирала Світлана Чернецька у Лондоні.
Хоч яким коротким не було повстання Пригожина, його наслідки для кремля та путіна особисто - дуже серйозні. Так кажуть в Інституті вивчення війни. Там поки що не беруться пророкувати невідворотний крах путіна, але говорять про довготривалу шкоду його режимові. Під час бунту очільник кремля виглядав слабким та непереконливим лідером, кажуть аналітики. Йому самому не вдалося вирішити конфлікт - мусив кликати на допомогу білоруського диктатора. І виявилося, що очільник кремля не здатен гарантувати внутрішню безпеку, бо не зміг одразу дати відсіч цій загрозі.
Кір Джайлз, старший консультант з питань росії в інституті Четем-Хаус:
Солідарність серед найближчого оточення путіна надзвичайно важлива для того, щоб утримати його при владі. Він сидить на вершині стабільної системи, де в інтересах усіх - триматися разом. Тепер Пригожин виступає як руйнівна сила ззовні цього кола, і реальним критичним моментом буде, якщо хтось вирішить вискочити з цього внутрішнього владного кола росії, тому що як піде один, то є ризик, що вся система рухне і всі поспішать на вихід.
Браян Тейлор, професор з політичної науки в Сиракузькому університеті (США):
Якщо ви член російської еліти, та чи взагалі просто населення, ви подивитесь на це і подумаєте: "Ого, приватна армія за день майже доїхала до москви. Їх ніхто не зупиняв, а потім ще дозволили піти без реальних наслідків". Пересічний російський громадянин, завжди вважав, що альтернативи путіну немає, що він сильний і зміг підняти росію з колін. Зараз усе це виглядає вже не так переконливо.
І попри те, що заколот нібито придушили, насправді ситуація дуже нестабільна, кажуть в Інституті вивчення війни. Бо угода, начебто досягнута Лукашенком, короткострокове, а не довгострокове рішення.
Александр Віндман, колишній директор Ради національної безпеки США:
Найпростіший і найясніший висновок з усього, що ми спостерігали, полягає в тому, що Україна перемагає в цьому рівнянні. росія перебуває в сум'ятті через політичне керівництво, а військове керівництво у вищих ешелонах не знає, кому довіряти. Ці тисячі приватних вояків, для них наче голка в боці, з ними не можливо не рахуватися. Отже, їх вимушено структурують, щоби якось керувати цими тисячами військ. Але хто залишиться головним, чи зможуть їх використати проти України? Це дасть нагоду Україні вдарити й звільнити територію.
Бен Ходжес, командувач армії США у Європі 2014-2018 рр:
По-перше, росія щойно втратила 25 тис. солдатів, які були під Пригожиним. Вони або розвернуться і підуть, або за новою угодою перереєструються в армії, в Міноборони. Я підозрюю, що на кожного із них будуть дивитися із підозрою, будуть вважати їх ненадійними. Це точно не будуть адекватні підрозділи, які відправлять назад на поле бою, це будуть індивідуальні заміни. Крім того, путін втратив і все "вагнерівське" обладнання, з танками й всім іншим. Це представляє слабкість у російській військовій спроможності, яку українці захочуть використати.
Усі аналітики говорять і про вплив цього бунту на моральний дух російських солдатів. Бо він показав, що військам не вистачає резервів у тилових районах. А командування більше заняте міжусобицями, аніж ситуацією на полі бою.
Тім Кросс, ексгенерал-майор армії Великої Британії:
У серці бойової сили будь-якої армії стоїть те, що ми в британській армії називаємо моральним компонентом. Це бажання воювати й готовність померти на полі бою заради успіху. Україна показала величезний моральний компонент за останні півтора року в операціях захисту, і їм доведеться підтримувати його у цих наступальних операціях. Але з іншого боку монети - росіяни мають дуже низький моральний компонент, і всі оці розбірки між путіном та "Вагнером" підривають цей моральний компонент іще більше
І хоча аналітики обережно прогнозують, як розгортатимуться події далі, всі сходяться на тому, що це не кінець. Бо за 24 роки - це був перший серйозний виклик правлінню путіна. І він точно потягне за собою наслідки для керівництва росії.