Волонтерство в Україні: які зараз запити про допомогу та хто її потребує [ Редагувати ]

Відбудова Херсонщини пліч-о-пліч. 15 областей вже долучилися до відновлення регіону. І зараз будівельники працюють майже у трьох десятках населених пунктах. На волонтерських засадах. Про це ми докладніше поговоримо в наступній годині. До нашого ефіру долучиться керівник Тернопільської обласної військової адміністрації Володимир Труш. Дочекайтеся.

А от як змінився волонтерський рух за час повномасштабного вторгнення. Які зараз запити про допомогу і хто насамперед її потребує? Олена Мендалюк розкаже.

На вулиці сутеніє, а народна армія волонтерів лише вертається до Дніпра з чергової поїздки. Хлопці возили питну воду для жителів Нікопольщини, які через теракт на Каховській ГЕС вже місяць живуть із сухими кранами.

Де були, за Нікополем, село Чкалове, якщо не помиляюсь. - Як люди зустріли? - Чудово. - Втомились? - Так, спека ще вимотала трохи. 0_14

Микита Федан, волонтер народної армії:

Багато емоцій, багато позитивних емоцій, багато гарних людей, які отримали допомогу і це дуже круто. 

Понад 10 тонн води волонтери вже доставили людям і це лише за декілька поїздок. Далі, кажуть хлопці, буде більше.

Куди буде наступна поїздка, потреби людей та масштаби допомоги й головне - де її взяти. Це лише частина завдань, які вирішують волонтери між місіями, розповідає Микита. І водночас проводить коротеньку екскурсію складом.

Це скарб - це наш склад. Склад, в якому зберігається все, що вивозиться на деокуповані території, і все, що вивозиться військовим.

Серед того, що в наявності - засоби медичні та гігієнічні, а ще - снеки.

Це чіпси, сухарики й тому подібне. В основному ми їх возимо на деокуповані території, люди це полюбляють, ми їх віддаємо на блокпостах військовим, це найкраще, на мою думку, що може бути для них. Далі є олія, солодощі, кава, чай, макарони. Це все снеки знову. 

Микита разом із друзями волонтерить з 2014 року. Коли починали, пригадує чоловік, головний і чи не єдиний напрямок - одяг, амуніція та технічне оснащення для тих, хто пішов боронити рідну землю. Сьогодні продовжують і цю справу.

Микита Федан, волонтер народної армії:

Вдягати, то одна справа, а інше, що ти розумієш, що це війна не така, яка була у 14 році. Це вже повномасштабне вторгнення. Це вже відкрито росія йде війною на Україну. Залетіли літаки, гелікоптери, літаки, піхота... Ми розуміли, що потрібні автівки, що потрібні карети швидкої допомоги, броньовані машини для наших військових. 

За 500 днів повномасштабного російського вторгнення додався ще один напрямок - допомога людям на звільнених територіях. Донеччина, Харківська та Херсонська області. Щойно українські захисники звільняють українську землю - волонтери мчать із гуманітарною допомогою.

Микита Федан, волонтер народної армії:

Ми не рахуємо скільки їх було, я не знаю скільки точно ми мотоциклів зробили, але дуже багато, скільки автівок. Я знаю точно, що наразі 9 автівок, які пригнали наші дівчата. Вони зібрали гроші на 9 і пригнали. Зараз вони поїхали за 10 уже. 

Дівчата:

Наразі ми у Польщі забираємо на ЗСУ та відганяємо її в Україну. Потім вона пройде ТО і поїде до хлопців від народної армії.

Та за усіма цими звітами стоїть важка, кропітка, цілодобова праця. А ще донати... Микита розповідає, аби задовольнити хоча б один запит військових чи зібрати гуманітарну допомогу для деокупованих територій - волонтери сідають на телефони. Хтось обдзвонює меценатів і просить гроші, хтось поширює інформацію про збір у соцмережах. Але передусім...

Микита Федан, волонтер народної армії:

Я не скажу, що це щось нереальне, нереальне роблять наші військові. Ми робимо реальне, бо ми просто знаходимо людей, які мають змогу допомогти. У нас вже давно немає таких запитів - нам потрібна там форма, нам потрібне взуття, у нас не просять бронежилет, не просять каски, але там прилад нічного бачення - армія не видає його, автівка - армія не видає авто. Немає такого, що, а тобі потрібен джип, на. Такого немає, все це роблять люди. І воно не зменшується, це зменшиться, коли закінчиться війна.

500 днів повномасштабного російського вторгнення не порівняти із роками волонтерства від 14 року - роботи та запитів - в рази більше, розповідає Микита. Чи є втома і що надихає? Чоловік впевнено відповідає.

Микита Федан, волонтер народної армії:

Кожен змотивований максимально на те, щоб жити в мирі у 21 сторіччі, ну яка війна? Якщо ти не будеш допомагати, ти не пришвидшиш перемогу.

Та мають волонтери ще один мотиватор - ось ці малюнки на стіні складу. Вони від дітей, заради яких українські військові стоять до останнього перед ворогом, а волонтери попри все не зупиняються і тримають свій волонтерський фронт.