Повернення додому: чи готові українці залишити іноземні країни [ Редагувати ]
Близько семи з половиною мільйонів українців виїхало за кордон від початку повномасштабного вторгнення. Такі дані наводять у статистичній службі Європейського союзу. Що може повернути більшість з них? Та хто готовий їхати в Україну вже зараз? У нашому наступному сюжеті - історія біженки, яка попри комфортні умови за кордоном не стала чекати на завершення війни, і повернулася додому.
Восьмирічний Платон гортає сторінки альбому - там зібрані всі спогади за півтора року життя за кордоном. Мама хлопця разом із двома синами на початку повномасштабного вторгнення переїхала на Рівненщину. Спершу думали, що небезпеку перечекають там. Понад три тижні волонтерили.
Алла Дубровик-Рохова, біженка з України, що повернулася додому:
Медицина, евакуація, я постійно була на телефоні, якась логістика, перевезення і так далі. Я зрозуміла, що допомагаючи іншим, рятуючи інших, мої діти перебувають в умовах і загрози, і такої психологічної травми, і, звичайно, стали новини про білоруський фронт. Вже ми читали про жахи, які робилися в Бучі.
Алла дедалі більше хвилювалася за дітей. Тому вирішили перебратися у Німеччину. Сподівалися, що повернуться за кілька тижнів. Але обстріли України тривали. Тож старший син Алли пішов до місцевої школи, а молодший - у дитячий садочок. Жінка отримала грант на відкриття в Німеччині української школи.
Алла Дубровик-Рохова, біженка з України, що повернулася додому:
Там, будуючи своє життя, відчували бажання і поклик робити щось корисне для держави. І робити щось корисне для держави – це, наприклад, зберегти для держави майбутнє в дітях, які народилися в Україні, але через війну мусять зростати за межами України. Це ті місточки, через які ці діти за бажання можуть повернутися.
За понад рік перебування за кордоном у сім'ї були вже всі умови, щоби залишитися там назавжди. Але бажання жити на рідній землі переважило.
Алла Дубровик-Рохова, біженка з України, що повернулася додому:
У мене є внутрішнє переконання, позиція життєва, що істинно щасливою і реалізованою людина може стати за умови наявності власної держави. Українська культура, сервіс, звичаї, люди – це моя держава, це місце, де я відчуваю себе повноцінною, можу розвиватися, самореалізовуватися і головне почуваюся щасливою.
За різними даними, від початку великої війни з України виїхало близько семи з половиною мільйонів людей. Ще більше мігрували раніше. Як наслідок за межами Батьківщини нині перебуває майже 25 мільйонів українців. Тут, інформують ООН та Євростат, проживають близько 32-х мільйонів.
Олексій Чернишов, віцепрем'єр-міністр, міністр національної єдності України:
Цього дуже мало, мало для того, щоб розвивати країну, щоб забезпечувати економічно зростання протягом наступних років повоєнного відновлення. А ми маємо забезпечити необхідний процес щодо повернення українців додому для того, щоб забезпечити їм гідні умови. Як життя, так і роботи, тому що українці – це працьовита нація, волелюбна нація, вільна нація, яка має забезпечити відповідне місце України, держави Україна на світовій арені, і ми всі прагнемо цього, працюємо над цим.
В Інституті демографії кажуть: масового повернення людей до повного завершення війни очікувати не варто. Але тих, хто прагне знову жити на рідній землі, насправді чимало.
Олександр Гладун, керівник відділу демографічного моделювання Інституту демографії та соціальних досліджень:
Десь 25% тих, хто перебувають за кордоном, планують повернутися. 25% кажуть, що вони точно не повернуться, а 50% вагаються. Люди будуть вирішувати, зважати на умови, скоріш за все, на яких закінчиться війна. Чи мають вони житло, чи воно зруйноване і чи мають вони житло за кордоном. Потім які перспективи працевлаштування в Україні. Якщо є діти, то чи адаптувались діти закордоном, чи краще повернутися.
Олексій Чернишов, віцепрем'єр-міністр, міністр національної єдності України:
Безпекова ситуація і набуття стабільного, стабільного життя в Україні надасть можливість мотивувати українців повернутися, навіть їх мотивувати не потрібно, тому що люди хочуть повертатися додому. Це нормально повертатися, жити вдома, розвивати країну, відбудовувати її. І впевнений, що це є тим мотивом, тією мотивацією, яка згуртує й об'єднає українську націю відразу після завершення бойових дій.
У Міністерстві національної єдності розуміють: якась частина українців точно залишиться за кордоном назавжди. І це нормально. Утім, обіцяють створити умови, щоби цей відсоток був якомога меншим. За даними посадовців, зараз приблизно кожен третій українець готовий повернутися додому щойно закінчиться війна.
