Попри втрату ноги рятує українців на спецлінії "102": історія бійця [ Редагувати ]
Героїзм, сила духу та незламність. Далі наша історія про відважного захисника Михайла Івановича. Він у складі штурмової бригади Нацполіції "Лють" стояв на захисті на Донецькому напрямку. Під час оборони однієї з позицій боєць отримав мінно-вибухове поранення. Після тривалої й виснажливої реабілітації не впав духом. Нині Михайло на протезі працює у Чернівцях на спецлінії "102". Більше про його шлях розкаже Ольга Лучек.
Його позивний – "Стетхем", а девіз – "Сміливо рухайся вперед".
Впевненими кроками Михайло з самісінького ранку прямує на своє нове робоче місце. Це його чергова частина. Оператором спецлінії "102" працює ось вже два місяці.
У колективі Михайло адаптувався легко. В день приймає сотні дзвінків і радіє, якщо може допомогти. До поранення чоловік у складі бригади Нацполіції "Лють" успішно виконував бойові завдання на Сході України.
Михайло Іванович, оператор служби "102" ГУНП в Чернівецькій області:
Всі тримались друг за друга, казали: всі будемо жити. Я казав всім: буду допомагати, як раптом з кимось щось станеться, всіх буду витягувати, нікого в біді не лишу.
Михайло показує нам відео, де з побратимами намагається підтримувати хорошу фізичну форму. Місце для тренувань в польових умовах облаштував самостійно, зробив турнік, штангу та гантелі.
Михайло Іванович, оператор служби "102" ГУНП в Чернівецькій області:
Був спортсменом, зробив там спортзал, всі займались і казали, що у нас тут взвод найкращий, зі спортзалом, все є, самостійно все зробив.
Михайло був кулеметником. На плечах часто доводилося тягнути чималу вагу, іноді між їжею і набоями обирав останнє.
Михайло Іванович, оператор служби "102" ГУНП в Чернівецькій області:
Це не АК-47, кулемет на 4-5 кілограмів важчий, боєприпасів було 700 патронів, чим більше собі брав, не чогось другого, головне хотів, щоб всі мої побратими і я жили, тому набирав...
Поранення Михайло отримав 26 липня 2023 року. То був його головний бій у селі Кліщіївка, що на Донеччині. Український захисник вдало штурмував позиції ворога, та коли змінював місце дислокації натрапив на міну.
Михайло Іванович, оператор служби 102" ГУНП в Чернівецькій області:
Ми обороняли, і прийшла команда - йти вперед, побратими побігли вперед, а там була така ямка, думав, там після прильоту нема нічого, і я на ту ямку став, і мене відкинуло на пару метрів, у мене шок, я щось не зрозумів, потім дивлюся на ногу, у мене там все, я лиш кричу, чую ззаду медик підбігає: все, брате, я тебе спасу. Після того підбігли побратими, витягнули, і одразу знову прильот в те місце.
І хоча вибухи вже були позаду, але нестерпний біль та невідомість доводили до відчаю.
Михайло Іванович, оператор служби 102" ГУНП в Чернівецькій області:
Казали: тримайся, брате, ти маєш жити. Але я не хотів жити, казав: хто тут смілий, такі пекельні болі, застреліть мене. Ні, ти що, не кажи, ти сильний духом, ти маєш жити й все.
Реабілітація була довгою і виснажливою - пригадує Михайло.
Михайло Іванович, оператор служби 102" ГУНП в Чернівецькій області:
Натирало спочатку і кровило, давали мазі, мастив, потихенько розійшовся, тепер без протеза не можу, це для мене як моя нога. Не падаю духом. Я такий як всі, не вважаю себе інвалідом.
Рік і два місяці воїн пересувається на протезі. Зізнається, іноді ще відчуває біль у правій нозі, там залишилися осколки. Та попри все прагне жити й допомагати людям. Ось на відео він на тренуванні у спортзалі, а тут навіть катається на самокаті. Нещодавно з'явилося ще одне захоплення – риболовля. Та найбільше радіє професії, яку зміг опанувати.
Михайло Іванович, оператор служби 102" ГУНП в Чернівецькій області:
Мені у всьому допомогли, і я хочу допомогти, дякувати Богу, що я лишився живим, я знаю, що це він мене лишив живим, щоб я далі жив, щоб був корисним для людей, допомагав громадянам, які потребують допомоги поліції, стараюся як можу.
Усім українцям Михайло радить не впадати у відчай та не втрачати віру в нашу Перемогу.
