У Львові ветерани та тисячі бігунів долали півмарафон під дощем [ Редагувати ]
У Львові відбувся великий забіг. Попри дощ, кілька тисяч бігунів зі всієї України долали міські кілометри у напівмарафоні. Серед учасників були й ветерани реабілітаційного центру "Незламні". Як усе відбувалося - бачив наш кореспондент Роман Гаврилів.
Слизька бруківка і мінлива погода не завадила бігунам здолати 21 і 10 кілометрів. Учасники з усієї країни. Світлана - переселенка з Костянтинівки на Донеччині.
Світлана Щукіна, учасниця забігу:
Це дуже розвантажує голову. Можна збожеволіти, особливо в Дніпрі, дуже багато прильотів. А тут... А тут нічого немає, дуже тихо. Тут я відпочила.
Наважилася на десять кілометрів і Соломія. Перемагала трасу заради:
Соломія, учасниця забігу:
Цей забіг я присвячую 80 бригаді. Хочу сказати, що "завжди перші" мають бути вдома. Сьогодні вони б теж могли здійснювати свою мрію - бігти 21 км, 10 чи 5, чи будь-яку іншу дистанцію, але вони в полоні.
До своєї дистанції в один кілометр готуються і пацієнти реабілітаційного центру "Незламні". Частина на кріслах колісних, інші - на протезах, а дехто на милицях.
Михайло Тернавський, ветеран російсько-української війни:
На милицях буде незручно, тому що нема гарного контакту. Але нічого страшно, я зі своїм фізіотерапевтом так ніжку накачав, що в мене з рівновагою все добре, тому, думаю, не впаду.
Михайло - боєць Третьої штурмової. У січні наступив на протипіхотну міну.
Михайло Тернавський, ветеран російсько-української війни:
Я думаю, що не можна на цьому зациклюватись. Треба далі жити й жити. Тому що життя на цьому не закінчується, є дуже багато пацієнтів, у яких набагато гірша, ніж у мене, ситуація, і вони не падають духом.
На забігу і Яна Степаненко, дівчина втратила нижні кінцівки через атаку росіян по Краматорському вокзалу. Це її четвертий старт. Минулі рази збирала кошти на спортивні протези для "азовця" Олександра Жавненка. Сьогодні він уже серед учасників.
Олександр Жавненко, ветеран російсько-української війни:
Яна - такий для мене символ віри в себе, боротьби. Вона великий молодець. Дійсно, це надихає, беру з неї приклад.
У Миколи Шота зі Львівщини сьогодні дебют. Понад рік тому він утратив у боях за Донеччину і руки, і ноги.
Микола Шот, ветеран російсько-української війни:
Нічого не пам’ятаю. Прокинувся після коми, у мене була кома. Після коми такий уже прокинувся - усе.
Воїна протезували в США. Бігові стопи він приміряв лише кілька днів тому. Тепер, каже, це тільки початок, бо його мета - стати паралімпійським чемпіоном.
Микола Шот, ветеран російсько-української війни:
Трохи переживав, щоб не зачепитись, бо львівська бруківка, щоб не зачепитись. Тим більше в мене ампутація рук, немає точки опори, щоб упасти. Тому треба дуже тримати рівновагу, треба бути дуже уважним. Втратив кінцівку чи дві, чи руку, чи ногу - це не означає, що це вже кінець.
Усі зібрані кошти підуть на реабілітацію поранених захисників, зокрема й тих, які нині здолали символічну дистанцію.
Інна Поперешнюк, організаторка:
Ми запустили дуже великий збір на 7 мільйонів гривень для центру "Незламні", який може підтримати кожен українець, зайшовши на сайт dobro.ua. Там є посилання, ви можете задонатити будь-яку суму, і цей збір ми не будемо закривати до жовтня, коли буде проходити напівмарафон у Києві.
Стартові внески автоматично надходять на потреби ветеранів. Лише сьогодні вдалося зібрати мільйон 600 тисяч гривень.