Американские ковбои покоряют просторы России [ Редагувати ]

Розводити заокеанських корів у Росії будуть справжні ковбої. Вони вчать місцевих фермерів правильно доглядати за абердинами. М'ясо цих тварин вважається делікатесом. Поки що купити його можна лише в Сполучених Штатах, Аргентині та Австралії. Як живеться амераканським ковбоям на чужині - у сюжеті наших кореспондентів.

Робочий ранок починається з музики. Диски з улюбленими піснями ковбої привезли з батьківщини. Кажуть: Росія зустріла їх радо - справжнім застіллям. Як згадує Сем, пили - "За знайомство", потім - "За дружбу", "За здоров'я".

Сем Бейзлі, ковбой:

- Що було далі - не пам'ятаю, вранці прокинувся - голова тріщить, а російські хлопці міцні - витримують усе.

Відтоді від пропозиції перехилити чарку - ковбої ввічливо відмовляються, та й часу, кажуть, немає. Адже приїхали сюди передусім - працювати. Розводять тут заокеанських екзотичних корів елітної м'ясної породи. Абердина, кажуть, голими руками не візьмеш.

А ще ковбоя важко уявити без капелюха, шкіряних штанів та шовкової хустинки на шиї. Для Ентоні - це звичний робочий одяг, а от росіяни у такому вигляді американців спочатку не сприймали. Проте згодом звикли. І навіть поважають.

Сергій Алімов, працівник ферми:

- Тони я скажу - это наш мужик, он американец, но и как русский. Я уже с ним год работаю, и товарищ и учитель, многому еще хочу у него научиться.

Повчитися дійсно є чого. Ковбой, наприклад, на око може визначити вагу корови. Навіть на спір перевіряли - сходиться до кілограма. Окрім того, безпомилково виявляє діагноз хворої тварини. Як жартує Ентоні, абердина він розуміє краще, ніж власну дружину.

Ентоні Стідхем, ковбой:

- Я про цю корову наукову працю написати можу і роман у вІршах. + Дружина вже ревнує, говорить, проміняв сім'ю на Росію, а мені тут подобається.

І жартома додає: доки не нагодують делікатесною яловичиною всю Росію - додому не поїдуть.

Галина Тимощук, "Новини", телеканал "Інтер", Росія