Волонтерка з Полтави розповіла про тортури у полоні: "Очі виймали ложкою" [ Редагувати ]

Діти, біженці, родичі загиблих... Вписатися у звичайне, мирне життя важко не лише тим, хто брав участь у бойових діях.

Виною всьому - спогади війни фізичні та психологічні травми, пережиті жахи бомбардування, втрати близьких, або друзів. Як під час перемир'я живуть військові та цивільні дивіться у наступному сюжеті.

"Очі на ложці виймали. Ну, ось так, ложку ось туди і ось так на ложці витягуються очі. Боляче. Щось дзижчало і просвердлюють. 12 або 13 дірочок таких просвердлених. Домагалися почути, що я корегувальник. Відповідаєш - б'ють. Не відповідаєш - б'ють. Палицею, молотком, волосся постригли ножем", - говорить волонтер Ірина Бойко.

Майже сто днів полону. На волі усього кілька діб. Ірину Бойко в Полтаві добре знають.

Активістка, волонтер, завжди на передовій. За те, що рятувала життя біженцям, ледь не поплатилася своїм.

А це Київський військовий госпіталь. Ногу Сашко втратив місяць тому. Тепер у десантника Олександра Федорченка не тільки нове звання - підполковник, але й нове життя.

"Я замислювався, звичайно. Перші дні думаю - з однією ногою. Але потрібно змиритися, що деякі речі тобі вже не світять. А потім думаєш, ну з одною, ну, протез поставимо - можна бігати. Ну, бігати-не бігати, але ходити точно", - говорить десантник Олександр Федорченко.

А це Миколаївка Донецької області. Іллі та Данилу теж доводиться жити по-новому. Вчитися - у напівзруйнованій школі, гуляти на дитячих майданчиках, де ще недавно свистіли снаряди.

У будинку холодно. Рами покосило після обстрілів. Тут не було жодного цілого скла.

Щоб вставити нові шибки, довелося влізти в борги.

Зараз Тетяна вчиться жити без грошей. Уже кілька місяців. Її обидва хлопчики із діагнозом ДЦП.

Яшевські жили лише на соціальну допомогу. Тепер, щоб її отримати, Тетяні потрібно об'їхати кілька міст.

Адже діти оформлені в окупованому Новоазовську.

"Як отримувати? З ними ніхто не працює ... Коли його звільнять? Коли буде?", - питає жителька Миколаївки Тетяна Яшевська.

У цих людей - своя філософія. Її не зрозуміти тим, хто не був під бомбардуваннями. Вони відродилися - хоча пройшли через справжні тортури. Кажуть, що люблять країну - хоча країна не завжди відповідає їм взаємністю.

Руслан Міщенко, Олена Механік, Руслан Смещук, Мар'яна Бурякова, Новини, телеканал "Інтер".