Мега-графіті в Києві малює шахтар із Донецька [ Редагувати ]

Вулиці Києва перетворилися на галерею настінного живопису. Ще декілька років тому про мурали кияни навіть не чули, а зараз у столиці налічують кілька десятків таких робіт. Хто та як створює новий тренд - дізнавалася Наталія Савченко.

Олександр називає себе людиною, яка любить розмальовувати стіни. Після п’яти років роботи шахтарем, знайшов своє покликання у мистецтві. У різних куточках України його стрітартів налічується вже кілька десятків.

До Києва із рідного Донецька художник переїхав лише рік тому, втім його роботи вже вподобали туристи. Картина Олександра із серії про справжнє дитинство - "Хлопчик із паперовими літачками" - припала до душі і киянам, тому географію проекту вирішили розширити.

"Зараз ось ми зробили тут у центрі, і потім торкнемося таких районів, як Святошино, Нивки. Ми хочемо торкнутися сірих цих спальних районів і додати яскраві фарби їм. Я просто був на Святошино, подивився на будинки, ну вони просто просять", - каже стріт-арт художник Олександр Корбан.

Замість полотна - стіна. Замість пензлів - балончики та квачі. Також використовують будівельну техніку: підйомники та люльки. Сюжети - різні. Але більшість картин - відображення часу. Стріт-арт зачіпає тематику, цікаву сучасному містянину - від енергоефективності до поп-арту. Надзвичайно популярні - патріотичні сюжети.

Так середмістя поповнилося реалістичними портретами Лесі Українки, Сергія Нігояна та гімнастки Ганни Різатдінової. Щоб намалювати їх, до Києва запросили майстрів зі світовими іменами. Свій сюрреалістичний патріотизм пропонують і столичні команди. Хоча стиль і незвичний, кияни до художників прихильні.

"Мені подобається, дітям подобається теж. Це - богатир, для нас як приклад", - каже киянка Інна.

Цей різновид стріт-арту поширився настільки, що йому і окрему назву придумали. Це вже не графіті. Це мурали, дослівно - стінописи. Сам термін родом із Мексики. Саме там почали малювати монументальні картини на соціальну тему.

З'являються ці витвори мистецтва цілком легально. Художники перед тим, як почати роботу над стіною, просять на це дозволу у мерії. Адже без нього вся робота виявиться марною. Комунальники просто зафарбують картину. А поліція ще й стягне з митців штраф.

"Треба дозвіл. Для них відводять спеціальні стіни. От як за кордоном це роблять, я знаю і у нас таке практикується", - пояснює інспектор патрульної поліції Олександр.

Як показує досвід інших країн, мистецтво стріт-арту не лише тішить око, але і підвищує ціни на нерухомість. Неблагополучний район Сохо у Нью-Йорку після появи вуличних художників перетворився на модне серед молоді місце. Така сама доля спіткала і квартал Вейнтвуд у Маямі, після фестивалю стріт-арту.