Пам'ятник і Владімір: 24 метра за Зигмундом Фрейдом [ Редагувати ]

Невдовзі в Москві почнуть зводити пам'ятник київському князю Володимиру Великому. Причому не на Вороб'йових горах, як планувалося раніше, а на самому "лобному" місці - між домом Пашкова і Боровицькими воротами Кремля. В самому серці недоімперії …
Уже ясно, що він має стати головним пам'ятником Мордора. Новий "лєнін", новий Владімір, хоч і не Ілліч. Новий ідол. Для російської влади це в мільйон раз важливіше ніж якийсь галімий міст через Керченську протоку. То хай "розенберги" там вправляються і дерибанять бабло. Деспотичній владі потрібні гробниці і піраміди, а не мости й дороги.
Святість Володимира нашого, Хрестителя - достаточно сомнітєльна. Син Святослава та ключниці Малуші із города Любич. Робичич, байстрюк, виб@ядок…
"Fornicator Maximus" – великий розпутник, - так називають його німецькі історики того часу. Та й відповідно до свідчень Нестора Літописця, у Володимира був гарем десь в районі однієї тисячі жінок. Володимир по молодості водив дружбу з злобними варягами і спочатку був прийняв іслам, бо в нього був бізнес з хозарами.
Брата свого - Ярополка, він якось пригласив на мирні переговори, а потом вдруг зарізав од скуки. Дружину його Рогнєду згвалтував публічно, а батька її та братів убив собственноручно у неї на очах. За порадою, кстаті, свого особистого іміджмейкера і піарщика Добрині Нікітіча. Ага, того самого, що займався рекетом разом з Ілльою Муромцем та Альошою Гундяєвим...
Потім, з кон'юнктури, Володимир хрестився в кримському Херсонесі, хоча даже якийсь обичний херсонський кавун був тоді ближчим до істинної вєри християнської, ніж князь київський…
Але тоді такі времена були сурові скрізь. І це - наш князь київський, "наш чєловєк", так сказать з усіма своїми "недостатками". Який стосунок він має до Московії - непонятно. Бо на місці оної в ту пору тільки ведмеді в лапту грали, причому - хреново.
Пам’ятник Володимиру в Москві матиме висоту 24 метра! Це 8-поверховий будинок. І тут настає саме цікаве в інтерпретації події. Бо середній розмір подібних пам'ятників - 4,5 метра, як наприклад, пам'ятник Маяковському в тій же Москві чи Пушкіну. А тут - цілих 24 метра!
Як допускає російський історик та мистецтвознавець Григорій Рєвзін, - ніякого б пам’ятника в Москві не було б, якби Володимира звали не Володимир, а якось інакше. Бо реально це пам'ятник іншому Володимиру - Путіну! І в цьому контексті 24 метра виступають в іншій сублімаційній іпостасі…
Відразу стає зрозуміло, що це пам'ятник не князю, не Русі і не її хрещенню. Це пам’ятник - гігантським, гімалайським за масштабом комплексам кремлівського карлика-кагебіста. Вові низькорослому срочно нужен Володимир Великий.
І хоча формальний автор проекту взагалі-то непоганий художник Салават Щербаков - ясно, що істинним архетіктором композиції виступає великий австрієць на ім'я Зігмунд Шломо Фройд разом з "подмастєрьєм" Юнгом Карлом Густавом.
24 метра пам'ятника Володимиру - це як картоплина в плавках на пляжу у закомплексованого об'єкта з крохотним членом. Я вєлік, я грозєн.
Тож як би там не було, отнинє і во вєки вєков - новий пам'ятник Москви це все ж таки пам'ятник плавкам Путіна з картоплиною всередині. І тільки так його варто сприймати. І з архітектурної, і з політичної, і з психологічної точок зору. Пам'ятник російському самодержавному пігмею від іронічної тітоньки Кліо в українській вишиванці.