У Києві відкрилась ветеранська тату-студія [ Редагувати ]

Ветеранська тату-студія з'явилася в Києві. Її відкрили два брати ветеран аеророзвідник і колишній шахтар. Візитка хлопців патріотичні татуювання. Що набивають і які історії карбують на шкірі українські військові розказали нашим журналістам.

Свої робочі ранки Євген уже другий місяць зустрічає у цій невеличкій кімнатці. Дарма, що місця небагато у нього тут цілий полігон для творчості. Всюди ескізи татуювань тих, що вже знайшли господарів, і на майбутнє.

"Вот, например, сидел, рисовал козака, но его еще надо разукрашивать".

Колись він і подумати не міг, що малювання стане чимось більшим, ніж просто захоплення. Його колишня робота на нинішню зовсім не схожа .

"По профессии я шехтер - я работал долго на шахте, я из Донецкой области", - говорить Євген Гущін тату-майстер.

Сім років на шахті, потім звільнився і привіт, мистецтво! Татуювати вчився самотужки. У містечку Мирноград влаштувався в тату-салон. За 50 кілометрів звідти уже гуркотіли вибухи ворожої артилерії. Тим часом у рядах українських захисників - саме воював двоюрідний брат майстра. Теж Євген. Аеророзвідник.

"На лінії вогню працювали, давали хлопцям інформацію працювали над тим, щоб в армії створився новий підрозділ ЗСУ, який би займався новітніми засобами ведення війни", - Євген Ярило, ветеран АТО.

Демобілізувавшись, Євген Ярило запропонував відкрити патріотичний тату-салон. На той час його брат уже набив чималу колекцію українським військовим на Донбасі. Герби, Шевченко з пістолетом. А ось цей шеврон з піраньєю особливий. Його замовили шестеро розвідників.

Им нарисовал их побратим вот такой вот эскиз, Пирания это их погибший командир.

"Так бійці віддають шану людині, яка їх вела в бій татуювання - це деяка відвертість людина, яка має татуювання, вона показує світу свій світогляд і свої якісь або шрами, або радісні події", - говорить Євген Ярило, ветеран АТО.

Сам фронтовик на Донбасі втратив п'ятьох побратимів. Зізнається, повертатися до мирного життя не просто. Допомагає підтримка психолога, волонтерів і таких же ветеранів, як він сам.

"Є такий український вислів: свій до свого по своє. Тобто і ми, ветерани свої для своїх. Буває таке, що ти ідеш не по формі, буває ти просто очами з людиною переглянувся, і ти розумієш, що так, це він", - говорить Євген Ярило, ветеран АТО.

В самого Євгена татуювань іще немає - не придумав малюнок. Зате із назвою салону брати уже визначились: "Der Igel" з німецької "їжак". І це символічно.

"Як ветеран - він во всі сторони свої голки до світу направляє, але він дуже м'який, якщо там правильно до нього підійти".