9 травня завжди буде Днем Перемоги для українського народу - Юрій Бойко [ Редагувати ]

У столиці День Перемоги відзначили масово. Люди заполонили центр міста. А поліція значно збільшила кількість охоронців правопорядку на вулицях. Обійшлося без серйозних порушень.

Як усе було - бачила Юлія Жешко.

Вже з сьомої ранку всі шляхи до парку Слави перекриті. А центр столиці - практично паралізований. Адже сьогодні, на честь Дня Перемоги заплановані грандіозні заходи.

За попередніми даними в урочистостях брали участь тисячі людей. "Ніщо не забуте - ніхто не забутий", - з такими гаслами до пам'ятника Невідомому солдату покладали квіти. Серед них були і ветерани, яких залишилось дуже мало, і політики, і діти війни, яким є про що розказати.

"С 1943 по 1945 год был без отца и матери. Мать была вывезена в Германию, а отец на фронте. Начали минометный обстрел. Я получил 2 ранения сюда, а пацаны увидели, что мы барахтаемся в снегу - вытащили осколки, заштопали. И я живой по сей день", - розповідає Григорій Дзюбенко, полковник у відставці.

"Для нашего народа это памятник великой Победы в ВОВ. Мы его всегда будем праздновать. И мы, и ветераны, и молодежь", - зазначив Юрій Бойко, народний депутат, засновник "Опозиційної платформи - За життя".

Святкували дотепер і святкуватимуть надалі, - так кажуть ті, хто розуміє ціну перемоги у Другій світовій. Теж саме повторює й молодь. Кажуть, приїхали заради однієї мети - особисто подякувати кожному захиснику. І віддати шану всім полеглим:

"Мои прадедушки воевали. Они погибли во времена Второй мировой. Я чту память тех, кто погиб ради моего будущего и будущего моей страны".

"Очень большая благодарность от меня, да и от всех - тем людям, которые стояли за всех нас. На душе и радостно и в то же время - печально. Ну, с Днем Победы всех!"

До меморіалу Невідомого солдата крокували під супровід воєнних пісень. Кожен хто брав участь в ході, робив це на честь свого родича, друга, батька або діда. Така кількість учасників свідчить про єдине. Біль втрат від Другої світової торкнулась чи не кожної української сім'ї:

"Очень волнительные чувства, потому что этот праздник значит для меня очень много. Мой дедушка воевал, да и с детства меня воспитывали человеком, который любит свою Родину, который чтит память людей, которые ее защищали".

Нащадки захисників, попрямували до парку Слави з портретами полеглих родичів. Серед них був і засновник і"Опозиційної платформи - За життя" Юрій Бойко.

"Я несу портрет своего деда, майора советской армии. Был призван в армию инженером шахты. Он прошел путь от младшего офицера до майора, стал командиром батальона. 3 ордена, 7 медалей. После войны, работал, был директором шахты. И для меня он во многом является примером служения стране", - говорить Юрій Бойко, народний депутат, засновник "Опозиційної платформи - За життя".

Єлізар Олександрович Рубан воював на 4 українському фронті. Він пережив війну і день Перемоги він зустрів у Празі. Проте, для нього, як і для більшості тих, хто залишився живим - війна не минула безслідно.

Майор Рубан отримав контузію і тяжке поранення. За сумлінну службу був нагороджений орденом Богдана Хмельницького та орденом Кутузова. А ще сімома медалями. Був також кавалером ордена червоного знамені.

На честь всіх: відомих і не відомих героїв - біля монумента невідомому солдату священнослужителі Української Православної Церкви провели службу.

В Українській Православній церкві впевнені, 9 травня - це більше ніж день перемоги.

"Ми в ці дні святкуємо ще більшу перемогу - життя над смертю. Пасха дала людям сили, аби перемогти земне зло. Перемога, яку ми сьогодні відзначаємо - локальна перемога. Перемога над фашизмом, над крайньою ступінню гордині. Яка нищила людство і була великою загрозою", - зазначив Митрополит Київський та всієї України Онуфрій, предстоятель УПЦ.

Тіла полеглих в ті часи знаходять і досі. Священнослужителі вважають - це надзвичайно важливо. Адже герої мають бути поховані за церковними канонами.

"Наших воинов, наших людей, которые отдавали свою жизнь и предать земле, совершить благое дело. Для нас они пример, история. Есть люди, которые относятся негативно к нашим воинам-победоносцам. Но наша святая церковь в особенности величает. И мы, как верные сыны отечества, благодарим Бога и просим, чтобы Господь хоть немного еще подержал их на этой земле", - наголосив Митрополит Павло, намісник Києво-Печерської Лаври.

Дійсно, є такі, хто не вважає День перемоги святом. Вони теж прийшли. Та завдяки зусиллям правоохоронців - обійшлось без провокацій.

Сьогодні були лише гасла. Від невеликої групи людей, - у порівнянні з тисячами, які брали участь у акції.

"Все понимают какую большую цену заплатила наша страна. Тогда еще Советский союз и Украина за Победу. По этому, этот праздник нельзя преуменьшить или затушевать. Он всегда будет в сердцах наших людей. Это наша позиция", - підкреслив Юрій Бойко, народний депутат, засновник "Опозиційної платформи - За життя".

За офіційними даними, у Другій світовій війні полягли 27 мільйонів громадян тодішнього Радянського Союзу. Чверть із них були українцями. Тож, День Перемоги - свято пам'яті про них.