Нацспротив чи мобілізація: що передбачає новий законопроєкт [ Редагувати ]
Стати на захист рідної землі слід бути готовими й чоловікам, і жінкам. Система національного спротиву має охопити все суспільство. Про це йдеться у новому законопроєкті. Днями його зареєстрували у Верховній Раді. Законотворці переконані: реалізувати ідею нескладно, хоча б з огляду на роботу центрів підготовки у різних регіонах.
В одному з таких побували наші кореспонденти. Тож як українці готуються до спротиву? І чи правда, що після таких курсів людину можуть мобілізувати до війська? Всі відповіді далі в сюжеті.
Людмила працює дизайнером. Але тут, на полігоні, де готують людей до спротиву ворогу, проходить курс оператора дронів.
Людмила, курсантка Київського міського центру підготовки до національного спротиву:
Мені це було цікаво - попрацювати з дронами, взагалі з технологією FPV, побачити наживо і попрацювати на них конкретно своїми вже руками.
Після кількох днів навчання Людмила не виключає: пройшовши базову підготовку, може змінити професію.
Людмила, курсантка Київського міського центру підготовки до національного спротиву:
І я розумію, що можу бути корисною не тільки як потенційна ланка в цьому нацспротиві, а ще й можу далі знайти якийсь кар'єрний розвиток у цьому.
У цьому Центрі підготовки до нацспротиву тренуються і чоловіки, і жінки, які в мирному житті зазвичай далекі від військової справи.
Вячеслав Онищенко, керівник Київського міського центру підготовки до національного спротиву:
Є одноденні курси, п'ятиденні курси й десятиденні курси. Одноденні - це, зазвичай, ознайомчі, щоб показати громадянам, що тут немає нічого страшного, що це доступно в будь-якій фізичній формі, в будь-якому віці. У нас були курсанти, починаючи навіть з 16 років, де батьки писали заяву на згоду проведення цього курсу для своєї дитини. І найстарший був, дядько у нас такий, 63 роки, і жінки також різного віку.
Щоби якомога більше українців могли отримати навички, життєво необхідні в умовах війни, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо нацспротиву. У документі йдеться про оновлений підхід до базової підготовки.
Ірина Верещук - заступник керівника Офісу Президента України:
Ми не ставимо собі за мету, аби люди були готові до служби у війську. У жодному випадку. Ми не говоримо про мобілізацію. Ми говоримо про те, щоб цивільні люди, незалежно від віку і статі, незалежно від категорії та роду заняття, чи вони заброньовані, чи мають відстрочки, чи жінка, чи чоловік, чи пенсійного віку, чи шкільного віку, могли прийти в Центр нацспротиву і безкоштовно навчитися азів, навіть психологічної самодопомоги. Панічна атака. Ти спостерігаєш атаку і розумієш, що робити. Ти розумієш, як поводитися в інформаційному просторі. Відрізняєш масові атаки, інформаційні вкиди ворога і розумієш, як аналізувати інформацію.
Загальна ідея така, пояснюють у Міністерстві освіти - спочатку людина отримує знання під час шкільного курсу "Захист України". Наступний етап - підготовка в Центрах нацспротиву.
Анна Коваленко - радниця міністра освіти й науки України з питань початкової загальновійськової підготовки:
"Захист України" - це початкова загальновійськова підготовка. Те, що планується впроваджуватися у закладах вищої освіти - це вже базова загальновійськова підготовка. Там вже йдуть поглиблені знання, нарешті ми починаємо формувати логічний такий поступовий ланцюжок з освіти й підготовки до спротиву цивільного населення.
Ірина Верещук - заступник керівника Офісу Президента України:
Ми говоримо про навчальну дисципліну - основи національного спротиву. Вона охоплюватиме як хлопців, так і дівчат. Вони обов’язково мають пройти 3 кредити теорії, 2 кредити практики. Практика проходитиме в Центрах національного спротиву, які вже відкривають свої двері для всього цивільного населення.
В Україні вже діють 16 центрів підготовки - звітують в Офісі Президента. Але відкриватимуть ще. Співробітники Київського центру кажуть: аби залучати до навчання якомога більше людей, треба спочатку зруйнувати міфи у суспільстві. І міф номер один – людину після проходження навчання неодмінно мобілізують.
Роман Колесник - інструктор Київського міського центру підготовки до національного спротиву:
Наш центр створений для цивільних. Ми не зобов’язуємо потім людину кудись іти, вона просто приходить і опановує ці навички. Вони нам зараз життєво необхідні. І ми це даємо. Людина після цього може жити своїм життям або зробити вибір. Об’єктивно, мінімум 20% моїх курсантів після проходження нашого курсу вирішують свої справи, дітей, роботу і мобілізуються.
Для Наталії зміни в житті з проходженням підготовки в Центрі нацспротиву лише починаються.
Наталія Пухальська, командир навчальної групи ДФТГ "Мрія":
Я почала цікавитися навичками поводження зі зброєю, тобто на полігон я стала їздити, і потім у мене колега давно вже у ДФТГ "Мрія", і в мене виникло бажання долучитися так само до цього ДФТГ, і перед тим, як ми приступимо до свого чергування, відповідно нас мають навчити, тому зараз ми проходимо цей навчальний курс тут на базі.
Завершивши курс підготовки, Наталія планує увійти до складу однієї з добровольчих мобільних груп, що захищають небо над Києвом. Втім, у Центрах нацспротиву наголошують: йти служити після проходження курсу - це не обов’язок. Людина сама обирає – долучитися до війська чи повернутися до цивільного життя.
