Народні майстри Львова сплели різдвяного дідуха за стародавніми традиціями [ Редагувати ]

Колоски пшениці, гілки ялинки і не тільки. Плести різдвяне деревце - дідуха - народні майстри навчали у Львові. Долучилися до давньої української традиції не лише діти. Мистецтво плетіння опановувала і Христина Гашенко.

Львівський інтерактивний меморіальний музей "Дім Франка". У будинок урочисто, під звуки колядки, вносять авторський дідух.

На столі - двометрове різдвяне дерево з колосків пшениці, ячменю, жита та вівса, прикрашене квітами льону.

"Дідух, як ви знаєте, виготовляється із різних злаків, які дуже туго і міцно переплітаються між собою, тримаються купи. Тому дідух - це також символ єдності - єдності роду, єдності родини і єдності народу", - зазначив Богдан Тихолоз, директор Львівського інтерактивного меморіального музею "Дім Франка".

Після колядок усім охочим народний майстер із виготовлення дідуха Володимир Мишолівський демонструє, як створити власноруч різдвяне дерево. На столі вже підготовлені колоски пшениці, гілки сосни та шишки:

"Хто хоче традиційний звичайний дідух-снопик на трьох ніжках, то може лляні ниточки використовувати, а хто хоче таке поєднання європейськості з нашими традиціями - то буде дідух-яшиночка".

Найголовніше правило - міцно в'язати колоски та інші деталі різдвяного дерева.

"Всі маєте підставочки, берете снопик наш, будемо запихати оце паличку".

Утім, малеча не все може подужати:

"Важким ото зав'язати шишку".

Поради майстра не забарилися:

"Бачиш, колоски закриваємо, досить легенько і так, бачиш, поза пелюстки - і так зв'язуємо".

Колоски пшениці. Соснові гілки, шишки, 15 хвилин роботи - і різдвяний дідух готовий.

Плести різдвяне дерево вчаться й дорослі. На майстер-класі - 78-річна Марія Орпуш. Пригадує: колись таких оберегів не робили. Це були звичайні снопи пшениці, жита чи вівса.

"Колись дідух був - це вівсяний сніп, гарно складений, гарно пов'язаний. То не був високий такий, він був завжди і в куті його ставили і він був оберіг", - говорить Марія Орпуш, учасниця майстер-класу.

Навчити дітей українських звичаїв і традицій - головне завдання старшого покоління, певні мистецтвознавці.

"Якщо такі маленькі діти не будуть відчувати аромату, не будуть доторкатися до цих колосків, то для них традиція буде абстракцією. Ми - українці, тому що ми колядуємо, що ми знаємо, що таке дідух, різдвяна за їздка, що таке вертеп. Якщо ми це забудемо - то ми перестанемо бути собою", - наголосив Богдан Тихолоз, директор Львівського інтерактивного меморіального музею "Дім Франка".