Дослідити родове дерево: на Закарпатті розсекретили стародавні архіви [ Редагувати ]

Дослідити родове дерево і побачити автентичні підписи предків, які жили більш як століття тому - можна тепер у державному архіві Закарпаття. Раніше радянська влада ретельно приховувала ці дані, бо ж ворогів народу - треба було стерти з лиця землі. Нині ж архіви стають відкритими і можна дізнатися, ким насправді були рідні. Як це зробити?

Руслана Шевченко, головний спеціаліст відділу забезпечення збереженості та використання інформації Держархіву Закарпатської області:

Було 37, а їй - 22 роки. Можливо це його не перший шлюб. А як це перевірити? От, зараз перевіримо (бере книгу).

Руслана Шевченко розповідає Марині про її пра-пра-дідуся й бабусю: коли народилися, уклали шлюб, де жили. Можна побачити навіть підписи пращурів.

Руслана Шевченко, головний спеціаліст відділу забезпечення збереженості та використання інформації Держархіву Закарпатської області:

Книги - в основному нотаріальні метрики, вони всі з одного періоду - з осені, це в основному жовтень місяць 1895 року. Ось, наприклад церковні метрики, які до 1895 року.

У цьому приміщенні на 4 квадратні метри вже друге століття зберігається інформація про людей, які народилися на території Закарпаття, починаючи з XIX століття. Церкви і РАЦСИ України кожні 75 років здають у держархів інформацію про всіх народжених, одружених краян і тих, хто помер.

Віталій Цвігун, заступник голови Закарпатської обласної державної адміністрації:

Усі часи, під якими б країнами Закарпатська область не була, під територією яких країн не належала, усе це можна знайти, віднайти своє коріння.

Прийти й погортати старовинні книжки, знайти інформацію про пращурів може кожен. Щоправда, аби розібратися в Закарпатському архіві, треба бути поліглотом.

Руслана Шевченко, головний спеціаліст відділу забезпечення збереженості та використання інформації Держархіву Закарпатської області:

Державною, угорською, це угорський період з 1919, але в основному з 1920 - це вже метрики чеською мовою.

А для тих, хто не може впоратися самостійно, в архіві існують платні послуги. І найцікавіша з них - дослідження генеалогічного дерева.

Едуард Маляр, житель Ужгорода:

Особисто спробував сам досліджувати, це дуже багато займає часу. Знайшов інформацію про те, що є період той, коли було на Марморощині, це Рахівщина, то деякі книги - інформація відсутня, у нашому архіві (так як вона, за той період, що вони народилися), може знаходитися на території Румунії.

Щоб почати дослідження, потрібно знати бодай щось про одного члена родини.

Руслана Шевченко, головний спеціаліст відділу забезпечення збереженості та використання інформації Держархіву Закарпатської області:

Починати завжди з того, що точно людина знає, наприклад запис про народження бабусі чи там дідуся. Знайшли запис, поруч вказані батьки. Від цієї дати можна відняти вік, ми будемо мати приблизну дату народження батька та матері.

Генеалогічне дослідження займає кілька місяців, - каже пані Руслана. Однак радить працювати з метриками все-таки самостійно. Адже емоції, що виникають, коли бачиш записи, які особисто зробив предок сотні років тому, - неповторні!