Саміти НАТО і ЄС минули: як зміниться підтримка України [ Редагувати ]
Саміти пройшли - що далі? Тиждень, що минає, запамʼятається зустрічами на найвищому рівні в рамках НАТО і ЄС. Альянс підвищує оборонні бюджети, Європа обіцяє нову допомогу Україні…
Втім, є ще одне питання. Яку саме Америку, якого саме Трампа - ми побачили в Гаазі та Брюсселі? Все ще союзника чи вже політика, який дедалі більше віддаляється від Європи? Отже, що показали саміти? Чого далі чекати від Вашингтона? Погодьтеся, питання - найважливіше. Наш спецкор Дмитро Анопченко зʼясовував це у найкращих американських експертів - відставних військових і топдипломатів.
Що найважливіше саме для України сталося на саміті НАТО? Тут думки експертів одностайні. Можливість зараховувати військову допомогу Києву до нових підвищених витрат на спільну оборону, щодо яких під тиском Трампа всі країни взяли зобовʼязання.
Джон Гербст, експосол США в Україні:
Хоча у Зеленського й не було формальної ролі на саміті (через намагання врахувати позицію Трампа), він мав там успішні зустрічі, зокрема з американським президентом. І що ще важливіше - НАТО ухвалило рішення: допомога Україні, яку надають держави-членкині, зараховуватиметься до їхніх оборонних видатків. Це серйозна і відчутна підтримка України.
Яка фактично означатиме, що союзники не стануть перед вибором: допомагати Києву чи виконувати новий норматив. Одне тепер не заперечуватиме інше.
А ще вдалося врятувати принцип колективної безпеки - знамениту "пʼяту статтю".
Джон Гербст, експосол США в Україні:
Трамп навіть коли летів до Гааги на саміт, сумнівався: чи справді Сполучені Штати мають гарантувати безпеку в межах НАТО, як це передбачає пʼята стаття. Але в підсумковому комюніке Альянсу, хай воно й коротке, було дуже чітко підтверджено її дію. Це викликало велике невдоволення в москві. А коли таке стається - це означає, що США й НАТО роблять усе правильно.
І все ж. Експерти попереджають: хоч саміти й Альянсу, і Євросоюзу подали важливі сигнали, темп, в якому діють сильні світу цього, "швидкість рішень" не відповідає динаміці, в якій останні кілька років живе світ.
Дебра Кейган, ексзаступниця міністра оборони США:
Попри всі красиві заяви, що прозвучали на зустрічах, і попри поступ, про який говорили, ми досі рухаємося занадто повільно, щоби встигати за темпом війни. Обіцянки є. Але більшість із них на роки вперед. Але що робити зараз?
А тут і зараз проблеми виникають тому, що, незважаючи на масштабні плани, у ЄС так і не змогли наростати виробництво зброї й навіть боєприпасів. Їх бракує і європейцям, і тим більше Україні, зокрема просто фізично не встигають із "Петріотами" та ракетами до них, про постачання яких Зеленський просив Дональда Трампа під час їхньої зустрічі - як про пріоритет для України на цьому етапі війни.
Дебра Кейган, ексзаступниця міністра оборони США:
Може знайдеться шлях, коли Захід таки дозволить збройовим компаніям або самій Україні виготовляти запчастини для Patriot просто на місці! Це критично важливо, бо велике запізнення із виробництвом пускових установок та ракетами-перехоплювачами для "Петріотів". А вони Україні потрібні вже зараз, то ж, може, дозволити їй самій їх і виробляти!? Думаю: це наступний дуже великий крок.
І це головна, кардинальна зміна ситуації. Відставні топчиновники вважають, що продавати Україні зброю - Трамп якраз погодиться. Якщо вже не хотів йти курсом Байдена і передавати її безоплатно як мілітарну допомогу.
Ієн Бжезінський, ексзаступник міністра оборони США:
Президент і найвпливовіша частина його команди більше не вважають, що Америка має життєво важливі інтереси в Європі. Він бачить її як ринок збуту, а не як партнера з безпеки. І це справді приголомшує… Натомість Трамп і далі прагне "налагодити" співпрацю з росією, з путіним…
Це таке собі "перезавантаження-плюс". Ідея, яка повністю не відповідає моменту, в якому ми живемо, з огляду на вторгнення росії в Україну і на її спроби перекроїти кордони…
І це ще одна зміна, яку наочно показали обидва саміти, і яку варто зафіксувати: за Трампа американська політика - це більше не про цінності. Вона про комерційний інтерес для Штатів. Але що саме вигідно сьогоднішній Америці насправді складно сказати.
Ієн Бжезінський, ексзаступник міністра оборони США:
Це підхід, який ігнорує найголовніший історичний урок: стабільність Європи - критично важлива і для добробуту, і для безпеки самої Америки… І це те, чого президент Трамп не усвідомлює. Він цього не озвучує. Не розуміє. І це справді тривожний сигнал, бо допомога не гра в одні ворота. Це дорога з двостороннім рухом.
Отже, Штати вже змінились. І ще дужче зміняться. І тією Америкою, яку ми знали, точно вже не будуть…
Боб Макконнел, співголова фундації США-Україна:
Так багато суперечливих сигналів! На цих самітах ми побачили позитивні, але є і негативні. Наприклад, союзники щойно домовилися про створення спеціального трибуналу щодо російської агресії. І водночас чуємо, що Трамп хоче повністю припинити фінансування розслідування воєнних злочинів з боку США. Це взагалі як!? Тобто ми надалі не будемо навіть намагатися досягти правосуддя за воєнні злочини й геноцид? Це приголомшує.
Але загальний настрій такий, що й хапатися за серце зарано, бо далеко не все вже остаточно вирішене. Що це не "шлях, який за Трампа обрала Америка", а ніби роздоріжжя. І що розчарування першої особи у спробах посадити москву за стіл переговорів теж цілком можливе.
Джон Гербст, експосол США в Україні:
Адже також правда і те, що у США є тверезо мислячі люди не лише в адміністрації, а й серед республіканців у Конгресі, які розуміють, що насправді стоїть на кону. І заява самого Трампа про "досягнення тривалого миру в Україні через тиск на ту сторону, яка цьому миру перешкоджає", позиція, від якої він не відмовився. І це те, що ми можемо використати, аби підштовхнути його до правильних і виважених дій. Це не гарантує, що Україна матиме бажаний результат, але означає, що шанс ще є.
