"Кошторис можливостей": що бюджет-2020 означатиме для українців [ Редагувати ]

Що такий варіант нового кошторису означатиме для людей? Олена Логінова спробувала за бюджетними цифрами - побачити реальну перспективу. Що матимуть пенсіонери, медики та вчителі?

Видатки, доходи, інфляція. А ще рівень ВВП. Ці малозрозумілі економічні поняття українці чують щоосені. Коли депутати і міністри беруться за бюджет і вирішують - як житиме країна.

Надій нема ніяких. Не бачу надій, бо у нас економіка стоїть на місці.

Песимізм цього пана зрозумілий. Бо вже кілька років поспіль пенсії збільшують мінімально.

Людмила, жителька Дніпра:

Это кошмар. У меня пенсия 2160, при стаже 50 лет и до сих пор работаю. Протому, что я на такую пенсию не могу прожить. Я не знаю как. 

Та у цьому проєкті бюджету таки обіцяють покращення. Хоча й неістотне. З травня планують індексацію, а ще - виплати тим, кому більше за сімдесят п'ять. Загалом бюджетному фонду обіцяють 204 мільярди гривень. Ще більше - на зарплати бюджетникам! Про це розповімо пізніше, а поки що - про найбільш хвору галузь. Медицину!

Костянтин Надутий, заступник голови правління Всеукраїнського лікарського товариства:

Навіть міністр охорони здоров'я, він же ж не підписав проект цього бюджету. Чому? Тому що в законі написано 5% від ВВП, а реально дали значно менше.

Менше - це 156 мільярдів гривень. Це більше, ніж цього року, але значно менше, ніж потрібно в часи коронавірусу.

Тетяна Острікова, експертка з економічних питань:

Якщо ми порівняємо, наприклад, це із фінансуванням всіх силовиків. То на силовиків держава збирається витратити в наступному році - 131 млрд грн. Із них майже 100 млрд - 98 іде на фінансування міністерства внутрішніх справ. І якщо ми ще раз це порівняємо з фінансуванням армії, то фінансування армії буде навіть ще меншим ніж фінансування силовиків. Це показує пріоритети - не медицина в пріорітеті, не армія в пріорітеті - в пріорітеті силовики.

А непріоритетна медицина - знову означатиме низькі зарплати лікарів, невиплати надбавок і, як наслідок, масові звільнення. А ще дефіцит у лікарнях найнеобхіднішого.

А що ж в освіті? У проєкті бюджету на неї заклали, здається, немало - 174 мільярди.

Це школа в Дніпрі. У вересні тутешнім учителям підвищили зарплату. Щоправда, на копійки.

Антоніна Змієнко, директорка КЗ "Середня загальноосвітня школа №21" Дніпровської міськради:

Вчитель з вищою категорією отримує у нас 5 385 грн. То молодий вчитель, який тільки прийшов до школи, він отримує 4 383 грн. Це його посадовий оклад.

Як вижити на такі гроші вчителі самі не розуміють. Та й у бюджетні обіцянки можновладців вірять мало.

Антоніна Змієнко, директорка КЗ "Середня загальноосвітня школа №21" Дніпровської міськради:

На 30 відсотків із січня місяця обіцяли нам, вони ще зараз не прийняті ВР. Це все вирішується бюджетних асигнувань немає. Тому, коли буде наступне підвищення заробітної плати ще не можемо. Якнайменше в 2 рази потрібно підвищити ЗП вчителям тому, що наступить такий момент. Так як на сьогоднішній день немає кому лікувати, так не буде кому і навчати наших дітей.

Хоча саме на оплату праці працівникам бюджетних установ у проєкті кошторису заклали найбільшу статтю видатків понад 212 мільярдів гривень. Бо й мінімалку обіцяють підвищити відчутно - із січня на тисячі гривень. Та за чий кошт буде це підвищення?

 

Тетяна Острікова, експертка з економічних питань:

На жаль, обіцянки влади закінчити епоху бідності, вони не знаходять свого підтвердження в цьому бюджеті. Навіть голова рахункової палати звернув увагу на те, що прожитковий мінімум 2200 грн. Залишається і дається лише доручення Кабінету міністрів знайти можливості його підвищити, але ми знаємо, що ці доручення декларативні і ніколи Кабінетом міністрів не виконуються.

Про те, що цей проєкт бюджету - несоціальний - говорять і депутати в парламенті, і експерти. Хоча самі міністри назвали його "кошторисом можливостей". А от чиїх саме можливостей - зрозуміємо під час його ухвалення.