Пшениця під загрозою: чи врятують урожай в умовах посухи та приморозків [ Редагувати ]
В Одесі відзначили Всеукраїнський день поля. Традиційно на початку червня ця подія збирає аграріїв, науковців і селекціонерів. Вони обмінюються досвідом вирощування сільськогосподарських культур і обговорюють нагальні виклики, що постають перед галуззю. Який порядок денний був цього разу та на який врожай зернових очікують фермери - дивіться далі.
Прохолодний травень змінився спекотним червнем: в Одесі під тридцять градусів тепла, тож порядок денний сам напрошується. Точніше припікає. Президент Національної академії аграрних наук каже: кліматичні зони в Україні вже змістилися на сто п’ятдесят кілометрів із півдня на північ. І все через глобальне потепління.
Ярослав Гадзало, президент Національної академії аграрних наук України:
Більш жорсткими стають зона степу, частина зони вже лісостепу, тобто не вистачає вологи, тому ми націлюємо наших вчених, щоб вони продукували сорти й гібриди зернових культур, які є надзвичайно стійкими до посухи.
День поля проходить на дослідних угіддях Селекційно-генетичного інституту. Тут десятки посухостійких та жаростійких сортів пшениці та ячменю. Врожайність вони дають на рівні вісімдесят центнерів з гектара - удвічі більше, ніж у середньому по країні. Науковці показують аграріям, на що здатна вітчизняна селекція.
В’ячеслав Соколов, директор Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення:
Це де ми викристалізуємо свої всі розробки і доводимо до відома виробників, що ось воно є, ви можете його торкнутися, ви можете його вивчити, ви можете в себе посіяти. І щоб ці сорти з наших полів, з наших діляночок перейшли на їхні поля.
Усе це - результат копіткої лабораторної роботи. У спеціальних умовах вчені вирощують рослини та за допомогою сучасних біотехнологій скорочують процес селекції з п’ятнадцяти до п’яти років. Адже сільгоспвиробники не можуть чекати на нові сорти десятиліттями.
Ірина Замріборщ, завідувачка лабораторії культури тканин:
Дуже швидко змінюється наше навколишнє середовище, клімат змінюється, пришвидшення процесу створення нових сортів, які відповідають сучасним вимогам - це необхідність.
Далі аналіз ДНК та визначення ключових ферментів. Це дозволяє генетикам вивести сорти, стійкі до хвороб, адаптивні щодо умов довкілля та що важливо - високопродуктивні.
Ольга Молодченкова, завідувачка лабораторії біохімії рослин:
Зараз сучасні вимоги до якості зерна постійно зростають і вимагають постійно удосконалення методів оцінки на всіх етапах селекційного процесу. І тут проводиться визначення таких важливих біохімічних показників, як вміст білка, вміст вуглеводів, жиру, їх компонентного складу, ми можемо визначати вміст різних біологічно активних сполук, які позитивно впливають на якість здоров’я людини.
Маючи таку інформацію, фермери можуть ефективніше планувати наступну посівну кампанію. А от щодо поточного стану посівів, то урожай зернових, ймовірно, буде не таким високим, як хотілося б. Оскільки нині в одних регіонах дефіцит опадів, в інших надмірна волога. А ще весняні приморозки у квітні-травні.
Володимир Грига, голова фермерського господарства:
Я вважаю, що все-таки буде дещо середнього, тому що південь Дніпропетровщини, наскільки я знаю, досить постраждав, на заході - дощі. Вважаю, що нижче середнього рівня буде рівень пшениці, а тому ціна на неї буде.
Перші показники нового врожаю побачимо вже наприкінці червня - саме тоді на Одещині стартують жнива.
