Великий Герб: коли в Україні з'явиться головний державний символ [ Редагувати ]

Бути чи не бути Великому Гербу України? Цього року влада вкотре намагається завершити формування державних символів, які прописані у Конституції. Президент вніс до Верховної Ради законопроєкт про затвердження Великого Гербу - ескізу, який намагалися затвердити ще 2009 року. Мовляв, його народні депутати мають розглянути до тридцятої річниці незалежності.

Чому всі запропоновані художниками варіанти стільки років зазнавали нищівної критики та чи так потрібен Україні Великий Герб?

Скільки разів українська влада намагалася затвердити великий герб - навіть вітчизняні геральдисти втратили лік. Усе почалося, коли країна здобула незалежність, тоді в законодавстві вперше ввели це поняття.

Олекса Руденко, заслужений художник України, член Українського геральдичного товариства:

У постанові президії ВРУ від 19 лютого 1992 року написано, що встановлюється Малий Герб, а в майбутньому буде прийнятий Великий, тобто поняття Великого Гербу з'являється ще у 1992 році. І в 1993-му проходить, по-моєму, навіть і перший конкурс.

Далі - Конституція 1996 року, вистраждана більше ніж за добу сварок та штовханини у стінах парламенту. Аби таки проголосувати Головний Закон України - довелося йти на поступки, адже найбільше тоді сперечалися про державну мову, символи та статус Криму.

Андрій Гречило, голова Українського геральдичного товариства, доктор історичних наук:

На той час була конституційна більшість комуністів у Верховній Раді, було дуже сильне політичне протистояння і тому ми повністю погодилися і підтримали цю думку, і в кінцевому результаті був затверджений один Герб. Якщо звернути увагу, то постанова 19 лютого, яка затверджувала цей символ називається "Про державний Герб", однак під час затвердження цього Герба знову виникли протистояння.

У законі чітко сказано: Великий Герб України має містити в собі малий, тобто тризуб з врахуванням Герба Війська Запорозького. Саме тут і відкривається простір для протистояння - хтось бачить на Великому Гербі лева, хтось - архістратига Михаїла, та й зображення самого козака часто зазнавало змін.

Цей герб з найдавнішою історією, бо його концепт було створено ще у 1993 році двома науковцями - доктором історичних наук Марією Дмитрієнко, та найголовнішу участь взяв кандидат історичних наук Юрій Костянтинович Савчук - вони склали концепт, що мають бути щитотримачі у виді козака з мушкетом, і лева, має бути підніжжя з мотивом колосся і калини, і, зрештою увінчувати Герб має вінець київських князів.

Цей ескіз, як кажуть самі експерти, далекий від ідеалу. 2009 року, ще за прем'єрства Юлії Тимошенко, його погодив Кабмін, проте в Раді він не пройшов навіть етап комітетських слухань. Мовляв, галицький лев канонічно має стояти на одній лапі, а не на двох, як тут, зображення козака взагалі не збігається з давніми гравюрами, кажуть геральдисти. Обидва символи стоять на жовто-блакитній стрічці, що можна розцінити як наругу над державою, а от нахилена донизу калина - символ не дуже добрий. У проєкті, який виграв на конкурсі в листопаді 2020 року, щодо архістратига Михаїла експерти також бачать чимало помилок. Тож поки що єдиним компромісним рішенням залишається всім давно знайомий - малий герб.

Сьогодні Тризуб увінчує будівлі всіх державних установ, як-от Верховної Ради чи Кабінету міністрів. Його зображення використовують на документах, у офіційних заходах, для представлення країни на міжнародній арені. Але Великого Герба за майже 30 років незалежності Україна так і не отримала. Десятки проєктів зазнавали нищівної критики від геральдистів. Та чи так потрібен нашій державі Великий Герб?

Олекса Руденко, заслужений художник України, член Українського геральдичного товариства:

Для України правильніше і спокійніше було б зупинитися на питанні, що не потрібен Великий Герб в принципі, тим більше, що є купа країн, які не мають великих гербів. Приберіть слово "малий" і залиште "Герб України" і на цьому все закінчиться. По-моєму, тут дуже багато особистісного, особистих почувань і я б сказав, що якщо оцінювати саме Малий Герб, як рішення, то я б сказав, що він наближений до ідеального.

Андрій Гречило, голова Українського геральдичного товариства, доктор історичних наук:

Наші сусіди - поляки, німці, інші держави використовують тільки один герб, а не мають поняття великого і малого, тобто це є абсолютно непотрібний символ, однак до цих пропозицій не прислухалися і я бачу, що знов сучасна влада дійсно з політичним підтекстом, мабуть, хоче дістати якісь позитивні бали й виносить знову питання до сесійної зали.

Аби затвердити Великий український Герб, парламент має об'єднатися щонайменше в 300 голосів "за", адже стаття про державні символи є захищеною. Тож чи відзначатимемо тридцятиріччя незалежності з повним комплектом державних символів, покажуть найближчі голосування у Верховній Раді.