Гуртожитки України: в яких умовах проживають майбутні фахівці [ Редагувати ]

Тож саме початок навчального року лікарі називають ризик-фактором і однією з причиною майбутнього ковідного сплеску. І потенційними осередками заражень є не лише школи та ВИШі, а й студентські гуртожитки. До речі, деякі з них - не витримують жодної критики.

Розбиті умивальники, старі іржаві унітази, облуплені стіни, пліснява, таргани... Для студентів одного з найкращих ВУЗів України - НАУ - новий навчальний рік розпочався не зі святкової лінійки, а з...побутового скандалу. Усе через те, що на одному з популярних столичних телеграм-каналів з'явилися фото з гуртожитку, в який заселили майбутніх космонавтів і льотчиків.

Кімнати, де живуть студенти, порівняли із СІЗО та декораціями до фільмів жаху. Натомість, у самому ВИШі світлини назвали фейком. І навіть запросили журналістів, аби ті на власні очі побачили умови проживання студентів. То хто каже правду? І що ж відбувається за зачиненими дверима гуртожитку?- розкаже Анна Філь.

Дірява підлога, цвіль на стінах, залишки іржавої сантехніки.

Вот в таком он состоянии европейского ремонта.

Ні, це не локація для зйомок фільму жахів. Ласкаво просимо - у студентське життя.

Це гуртожиток Запорізького національного університету. Для студентів ЗНУ місяць проживання в ньому коштує 520 гривень. І вдвічі більше - для медиків, яких туди підселили у вільні кімнати.

Вот такой вот душ нам предоставил ЗНУ за 16 тысяч.

Це гуртожиток Одеського морського університету.

2 600 - это за 5 месяцев заплатили.

А так зустрічає першокурсників Харківська академія культури.

Запоріжжя, Одеса, Харків. А ще Львів, Чернігів і Кропивницький. І всюди схожі умови проживання для студентів. Звісно, якщо перебування в таких приміщеннях можна назвати умовами для мешкання. Не відстає і столиця. Київ щороку приваблює тисячы студентів, а от достойними пропозиціями - не радує.

Это всё одинадцатая общага НАУ.

Один із найкращих ВИШів країни - Національний авіаційний університет. Його гуртожитки останніми тижнями наробили чималого галасу в соцмережах. Студенти викладали ось такі відео.

Адміністрація НАУ ці світлини спершу назвала фейком. Але після того, як студенти повторно виклали фото з жахіття, в яке їх поселили, зрештою визнали - проблема - є! І навіть погодилися запросити журналістів до того самого 11-го гуртожитка. Тут живуть майбутні айтішники. Будівля зовні помітно застаріла, всередині - впізнаємо обдерті зеленуваті коридори. Вікторія мешкає тут п’ять років.

Вікторія П'янкова, студентка 2-го курсу магістратури:

По ремонту - це найкраще, хе-хе, тому що в нас і меблі більш-менш нові, в інших кімнатах – гірше.

У кімнаті дівчата живуть удвох. Ремонтують, що можуть. Наприклад, сантехніку полагодили власним коштом.

Это все менялось, но видите, опять течет все.

Старшокурсник Вадим переїхав сюди із сусіднього гуртожитку. Каже, світлини, які збурили мережу - це ще не найгірші умови, в яких доводиться жити студентам.

Вадим Семенов, студент 1-го курсу магістратури:

Это общежитие блочного типа, а там был душ в коридоре, т.е. в подвале душ, туалет общий на один этаж, а тут у каждого блока свой санузел.

Якщо старожили до спартанських умов звикли, то першокурсників це шокує. Цей хлопець щойно заселився, лице показувати відмовився. Але своїх співмешканців попросив зафільмувати.

Недавно я поставил себе ловушку, или как она называтся, за два дня вот набралось. Но, насколько я видел у соседей, у них может быть пластинка целая обклеена и они еще лезут.

В адміністрації визнають: гуртожитку потрібен капітальний ремонт. Його востаннє робили 20 років тому. Але грошей на це - немає.

Петро Станко, в.о директора студентського містечка НАУ:

Один стояк, шоб зробити замінити труби, замінити каналізацію, зробити ремонт у кімнатах, двері поміняти, то воно виходило півтора - два мільйони на один стояк. У нас їх тут 30.

Виконувач обов'язків директора студмістечка винуватить попередників. Мовляв, колишня адміністрація замість того, щоб ремонтувати гуртожиток - поклала дорогу мармурову підлогу в навчальному корпусі. А ще залишила у спадок такі борги за комунальні послуги, що студмістечку погрожували відключити світло й воду.

Зараз увесь бюджет іде на платіжки й зарплати персоналу. І це при тому, що, за словами пана Петра, реальна вартість проживання має бути не менше ніж тисяча 750 гривень на місяць з однієї людини. Утім, зі студентів беруть утричі менше.

Петро Станко, виконувач обов'язків директора студентського містечка НАУ:

Студенти платять за проживання 520 грн на місяць за одне ліжкомісце, враховуючи комунальні витрати, які подорожчали на 60 відсотків, враховуючи заробітню платню, яка збільшилася, але вартість проживання, вона не збільшилася.

Тетяна - сестра першокурсниці того ж авіаційного університету. Не хоче показувати обличчя й називати прізвище - побоюється, що у меншої можуть бути проблеми з навчанням. Але після того, як уперше зайшла до гуртожитку, мовчати не може.

Тетяна, сестра першокурсниці:

Нас поселили в кімнату, в якій жили, мабуть, не дівчата, а справжні свині, тому що ми, мабуть, цілий причеп сміття звідти вивезли.

У кімнаті доведеться робити ремонт своїми силами. Комендантка - допомогти відмовилася.

Тетяна, сестра першокурсниці:

Все, що нам сказали - ваші проблеми,  робіть що хочете. Студенти можуть поклеїти обої, гадаю, що це невелика проблема, але шпалери мають бути поклеєні на чисту стіну, а не на стіну, де все чорне. Якась частина має бути на студентах, а якась на адміністрації. Адміністрація має відповідати за те, щоб гуртожитки були в житловому стані.

Юристи з Всеукраїнської студентської асоціації кажуть - робити ремонт власноруч студенти й батьки не зобов'язані. Це - завдання університету.

Микола Томашевський, член виконавчого комітету ГО "Українська асоціація студентів" із питань правозахисту студентів:

З першого дня, коли ти заселяєшся в гуртожиток, варто перевірити кімнату на мінімальні санітарні й технічні вимоги. Якщо такі недотримані , то варто відразу сказати про це адміністрації. Таким чином ти себе забезпечиш тим , що не скажуть , що це ти зробив . І вони муситимуть все це доробити.

До речі, саме так усе працює в Європі. Киянка Катерина - цього року вступила до університету естонського міста Тарту. Навчається на спеціальності бізнес-адміністрування. Живе в гуртожитку. Тут замість вахтерів - електронні перепустки, а кімнати - схожі на справжню квартиру.

Сразу как заходишь в блок, у нас прихожая, потом кухня, есть холодильник, плита.

Із собою Катя привезла тільки подушку й ковдру. Естонським студентам не треба купувати меблів і сантехніки. Та й ремонтів власним коштом ніхто не робить.

Катерина Нагорна, студентка 1-го курсу Тартуського університету:

Когда я только приехала, у меня было сломано окно т.е. там один уголок отпадал. Пишешь на сайте имейл о том, что вот у меня проблема, и ко мне на следующий день пришли поремонтировали, ничего с меня не взяли.

Кухнею і душем користуються чотири людини, у кімнатах живуть по двоє. Коштує місце тут немало, але все ж таки втричі дешевше, аніж оренда однокімнатної квартири.

Катерина Нагорна, студентка 1-го курсу Тартуського університету:

Можно брать одно место в комнате, самый дешевый вариант стоит 117 евро в месяц, это и аренда, и коммунальные, а можно брать целую комнату т.е. два места в комнате - это 235 евро в месяц.

Чому ж нам так далеко до Європи? У МОН пояснюють: протягом 30 років Незалежності держава на питання гуртожитків заплющувала очі. Нових майже не побудували.

Олег Шаров, генеральний директор директорату фахової вищої, передвищої освіти МОН України:

Якщо гуртожиток був побудований в 30х чи 40х роках минулого століття, в повному обсязі його дуже дорого привести до сучасних норм. Можливо, навіть дешевше побудувати нові.

Нині ж в уряді підготували програму відновлення та розбудови мережі гуртожитків. Планують реконструювати старі й будувати нові. За три місяці документ має затвердити Кабмін, потім кошти на програму закладуть у державний кошторис. Імовірно, вже на 2023 рік. Про які суми йдеться - ще не порахували.

Олег Шаров, генеральний директор директорату фахової вищої, передвищої освіти МОН України:

Це дуже великі гроші. Щонайменше - декілька мільярдів, 15-20 мільярдів. Хоча ця система проковтнула і набагато більші кошти. Скільки коштів вдасться знайти в державному, місцевому бюджетах, скільки зможуть виділити самі заклади вищої освіти - це складне питання.