У Фінляндії та Швеції провели історичні парламентські дебати щодо приєднання країн до НАТО [ Редагувати ]
Інформація, яка дуже нервує росіян. Очікується, що вже завтра Фінляндія та Швеція можуть подати заявки на приєднання до військового альянсу. А сьогодні в обох країнах провели історичні парламентські дебати щодо цього питання.
Чому скандинави так поспішають і чи зможе їхні заявки заблокувати учасниця НАТО - Туреччина. Принаймні щойно надійшла новина: Реджеп Таїп Ердоган заявив, що його країна не погодиться на вступ Фінляндії та Швеції. Докладніше розповість наша Світлана Чернецька.
Це навчання на військовій базі у Фінляндії. Але серед цих людей насправді - жодного професійного вояка. Це вчителі, механіки, айтішники та люди інших цивільних професій. Усі вони - резервісти. Тобто колись проходили строкову службу і можуть бути мобілізованими до армії при необхідності. Таких в країні 900 тисяч.
Оссі Гейтала, інструктор навчальної асоціації з національного захисту Фінляндії:
У перші тижні вторгнення Росії у лютому цікавість до нашого навчання резервістів зросла у 10 разів, порівняно зі звичайними роками. І навіть зараз до нас приходить у 5-6 разів більше людей.
Віллє Мукка, інженер, резервіст фінської армії:
Останні події в Україні стали для мене знаком, що необхідно бути готовим до кризи, тож я вирішив пройти навчання, щоби підтримати загальний фізичний стан.
Інженер Віллє підтримує вступ країни до НАТО. Бо вважає, що альянс забезпечить кращий захист його батьківщині. І очікується, що вже на днях Фінляндія подасть заявку на вступ до НАТО. Цьому було присвячене сьогоднішнє засідання парламенту.
Санна Марін, прем'єр-міністерка Фінляндії:
На мою думку, членство в НАТО - це акт миру, це про те, що війна ніколи не повернеться до Фінляндії. Це наша спільна справа, але справедливо також зазначити, що цей процес ще не закінчений. Тут починається робота, або, можна сказати, робота продовжується, щоб процес приєднання був якомога простішим, щоб він був гладким і швидким. Найважливіші рішення будуть прийняті протягом цих днів у фінському парламенті. Коли ми обговорюємо це питання, ми висловлюємо свою чітку національну волю.
У вслід за сусідкою до НАТО поспішає в сусідня Швеція. Там теж провели спеціальні тригодинні дебати щодо членства в альянсі.
Магдалена Андерссон, прем'єр-міністерка Швеції:
Якщо би Швеція залишилася єдиною країною у Балтійському морському регіоні, яка не є членом НАТО, це би поставило нас у дуже вразливу позицію. І ми не виключаємо, що Росія могла би посилити тиск на Швецію.
Вперше за понад 200 років Стокгольм оголосив про намір вступити до військового союзу. І збирається відмовитися від нейтрального статусу, яким історично так пишався. Бо залишався осторонь від усіх великих світових конфліктів. Це рішення підтримують і в уряді, і в парламенті.
Магдалена Андерссон, прем'єр-міністерка Швеції:
Як позаблокові країни - Швеція і Фінляндія робили внесок в стабільність в нашому регіоні, але це змінилося, коли Росія напала на Україну. Швеція і Фінляндія - дві країни, які самостійно роблять свій вибір щодо забезпечення захисту, але наша історія, наша безпека та наше майбутнє тісно пов'язані. Найкраще для безпеки Швеції, якщо ми подамо заявку на членство в НАТО разом із Фінляндією.
Насправді ж, і Швецію, і Фінляндію чекає зовсім небагато змін. Обидві країни майже 30 років тому стали офіційними партнерами НАТО. І їхні армії повністю відповідають стандартам Альянсу. Найвагоміша різниця після вступу полягатиме у застосуванні П'ятої статті Північноатлантичного договору. Яка гарантує, що напад на одну із країн-членів НАТО розглядатиметься як напад на них усіх.
Єнс Столтенберг, генеральний секретар НАТО:
Фінляндія та Швеція - найближчі партнери НАТО. Якщо вони вирішать подати заявки, це стане історичним моментом. Їхнє членство в НАТО підвищить нашу спільну безпеку, продемонструє, що двері НАТО відкриті, а агресія не окуповується.
Столтенберг запевнив, що альянс шукатиме способи пришвидшити прийняття новачків.
Втім, одна із країн членів НАТО вже висловила претензії щодо вступу скандинавів. Туреччина звинувачує Швецію та Фінляндію в наданні прихистку терористам. Йдеться про Робочу партію Курдистану, яка десятиліттями веде збройну боротьбу проти турецького уряду. І яку вважають терористичною організацією в Туреччині, ЄС та США.
В обох країнах-претендентах є курдські громади, де приймають політиків-емігрантів та біженців. А в Швеції навіть є депутати курдського походження.
Мевлют Чавушоглу, міністр закордонних справ Туреччини:
Тут мають бути абсолютні гарантії безпеки. Йдеться не лише про дві країни-кандидатки, але й про союзні держави. Їм потрібно припинити підтримку терористичних організацій. Повинні бути зняті обмеження оборонної промисловості чи заборони на експортні дозволи, накладені на таких союзників, як Туреччина. Я говорю це не для торгів. Я говорю про це як про вимогу альянсу. Але сумніви і занепокоєння щодо цих двох країн очевидні, особливо щодо Швеції.
У НАТО впевнені, що зможуть подолати усі розбіжності і перепон для приєднання Швеції та Фінляндії не буде. А Стокгольм терміново відправляє до Анкари дипломатів для усунення непорозумінь.