Експорт зерна: які альтернативні шляхи шукає Україна [ Редагувати ]
Цього тижня в Стамбулі зустрілися делегації України, Туреччини, ООН та Росії. Попередньо домовилися про коридор для вивезення українського зерна з заблокованих портів. Та угоду поки не підписали. Тим часом Україна шукає альтернативні шляхи. Які? І як нині везуть пшеницю, щоб нагодувати світ, Яна Танчак розповість.
Харківщина. Комбайн виходить на так звану пробну ходку. Через рекордні дощі поле пшениці стоїть некошене. Та збирати врожай треба негайно. Бо за якихось 80 кілометрів - лінія фронту.
Час від часу під час зйомок чуємо, як гупає - це ізюмський напрямок, там йдуть запеклі бої.
Та питання: кому цей урожай продавати? Ба більше, ця агрофірма займається й виведенням сортів. Насіння в них купували фермери з усієї Україні.
Олександр Токар, головний агроном агрофірми:
На даний момент, що звʼязано з озимою пшеницею, з горохом - у нас це насінневі посіви, ми їх покладем на зберігання, і там будем дивиться, може щось частково будем реалізовувати, щось не будем, але моніторим - дуже великого інтересу у аграріїв немає до нашої пшениці.
Пшеницю аграрії зберуть, хоча ціну на зерно ніхто ще скласти не може. Ті одиниці-покупці, що є, пропонують копійки. Тона зерна виходить дешевша за тону солярки.
Олександр Токар, головний агроном агрофірми:
Сильно демпінгують. Використовують цю ситуацію і ціни опускають, тому що дуже смішні ціни.
Яна Танчак, кореспондентка:
Китай, країни Європейського союзу, Північна Африка, Близький Схід - їх годує Україна. І без нашого врожаю світ може залишитися голодним. Але крок за кроком - колосальними зусиллями - і аграріїв, і військових - наша країна намагається не допустити глобальну продовольчу кризу.
На світанку 24-го лютого до українського острова Зміїний підійшли кораблі Росії і поставили українським військовим ультиматум. Відповідь наших захисників відома всьому світу.
Тоді на початку війни Зміїний став символом незламності українців. Після тривалих боїв росіяни острів покинули.
Острів Зміїний - стратегічний. Розташований біля місця, де Дунай впадає в Чорне море. Росіяни 4 місяці локували українське судноплавство з дунайських портів. Нині ж його відновили. І цим шляхом вивозять наше зерно. Маршрут виглядає так:
Кораблі заходять з Чорного моря по гирлу Бистре в порти - Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ. Там їх завантажують, і вони повертаються в Чорне море, і - швидко йдуть до Румунії та Болгарії. І звідти - розходяться по світу.
Маркіян Дмитрасевич, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України:
Це в свою чергу дозволить нам розвантажити напрямок на порти Рені та Ізмаїл оскільки до цього всі судні йшли через Сулімську протоку на території Румунії, яка була надзвичайно завантажена. Тому ми очікуємо, що найближчий тиждень два цю чергу вдасться розвантажити і прибрати.
Маршрут вивезення через Дунай - це суттєве полегшення, але не вирішення проблеми. Дунайські порти не можуть повноцінно замінити чорноморські. Та й ціни на логістику підскочили. Якщо раніше - транспортування тони зерна до порту Констанція в Румунії коштувало 50 доларів, то нині - 200.
Олег Нів'євський, віцепрезидент з економічної освіти Київської школи економіки:
Зарез це потрібно залізницею везти, це дорожче ніж морем. Плюс потрібно везти далі, якщо наприклад це на річкові порти Рені чи Ізмаїла - це набагато дальше, а врешті решт за цю збільшену логістику платить фермер.
До повномаштабної війни Україна вивозила зерно через Одеські та Миколаївські порти. По останньому росіяни били так, що знищили один з найбільших в Україні зернових терміналів. Але світ чекає на українське збІжжя. Перемовини - тривають уже більше місяця. Днями в Туреччині була чергова зустріч - і начебто домовилися про коридор, але угоду поки не підписали.
Антоніу Гутерреш, генереальний секретар ООН:
В Стамбулі ми побачили важливий крок. Це полегшить страждання та помʼякшить голод у всьому світі. Це необхідно для підтримки країн, які розвиваються та найбільш уразливих людей. Цей промінь надії принесе необхідну стабільність для глобальної продовольчої системи.
За даними американської газети Вол стрит Джорнал, Україна, Росія, Туреччина та ООН домовилися про деблокаду трьох українських портів. Попередній механізм такий - Київ має частково розмінувати порти, зерно вирушатиме у супроводі українських суден, одночасно має діяти режим припинення вогню. Щоб унеможливити перевезення західної зброї морем - турецькі військово-морські сили перевірятимуть кораблі. Окрім цього у Стамбулі мають створити координаційний центр під егідою ООН.
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України:
Ми у фінальній фазі й зараз усе залежить від Росії. Якщо вони справді захочуть, то скоро почнеться експорт зерна. Якщо вони використають це, щоб продовжувати грати у свої "Голодні ігри", вони продовжуватимуть наполягати на важливості переговорів.
Це лише попередні домовленості. Остаточно все має затвердити путін. Це скоріш за все відбудеться під час зутрічі із президентом Туреччини. Коридор для вивезення зерна має запрацювати наступного тижня. Але сподіватися, що росія виконає всі забовʼязання - марно. Тож Україна хоче налогодити ще один шлях для вивезення продукції.
Маркіян Дмитрасевич, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України:
Це проекти транскордонних перевантажувальних терміналів, які ми плануємо розташувати в першу чергу на кордоні з Польщею, також ведуться розмови про те, щоб розташувати такі термінали на кордоні з Угорщиною та Румунією. Крім того, в постійному режимі ведуться переговори з Єврокомісією, нашими сусідами і країнами Європи про те, щоб збільшувати обсяг автомобільного транспорту та вагонів-зерновозів зі сторони Європи.
Зараз Україні необхідно вивезти 18 мільйонів тон зерна старого врожаю. За попередніми прогнозами, новий врожай очікують в 60 мільйонів тон, з яких дві третини - підуть на експорт. Залишку Україні вистачить, щоб прогодувати себе. Але за час повномаштабної війни наша держава тимчасово втратила двадцять відсотків орних земель.