У дитячому містечку "Затишок" на Закарпатті оселили понад пів сотні дітей [ Редагувати ]
У дитячому містечку "Затишок" на Закарпатті оселили понад пів сотні дітей, що опинилися у складних обставинах. І щодня з'являються нові заявки. Заклад відкрили місяць тому у будівлі, де планували розташувати туристичну базу. Та благодійники викупили приміщення, розпочали ремонт і тепер тут соціально-реабілітаційний центр для дітей.
Хто допомагає утримувати містечко? І чи вистачає грошей? Розкажемо далі.
Добрий день, заходьте до нас в гості, я вам проведу екскурсію.
Микита - з Бахмуту. Але вже кілька місяців його дім тут, на Закарпатті, у дитячому містечку "Затишок". У хлопця є власна кімната, показує, чим ще багаті.
Микита, вихованець соціально-реабілітаційного центру "Затишок":
Іграшки велосипеди, м'ячі, всякі ігри тут у нас психолог, він проводить всякі заняття з нами і рісуєм, а тут пральня ось у нас круті комп'ютери, планшети, нам понавозили для того, щоб ми вчилися гарно.
Комп'ютерний клас тут обладнали нещодавно. Сучасною технікою "Затишок" забезпечили партнери з Німеччини. Ще кілька місяців тому це приміщення колишньої турбази у Пилипці, занепадало. Його викупив один із підприємців. Небайдужі долучилися і провели повну реновацію. Так народився соціально-реабілітаційний центр, дитяче містечко "Затишок".
Рената Гусейнова, член наглядової ради соціально-реабілітаційного центру "Затишок":
Заклад розрахований на 60 дітей. Наразі в нас 57, ми стараємося, як можемо їх всім забезпечити, тому що потрібно поселити, нагодувати, їх ще потрібно розвивати.
Благодійний Фонд "Боржавська надія" об'єднав багатьох підприємців. І вони власними зусиллями змогли відновити будівлю, а тепер - утримують дитяче містечко. Тут є навіть власний медпункт.
Марина Монда, медична сестра:
Добрий день, добрий день ми тут надаємо першу медичну допомогу діточкам, корті травмувалися, отруєння в нас все є, ліки, дезінфектори.
Підприємці не тільки прихистили дітей, вони ще й створили понад пів сотні робочих місць для жителів громади. Працюють тут і переселенці - мешканці центру. Микита знайомить нас зі своїм дідусем.
Сергій, переселенець з Донеччини:
Тут стежить за порядком дивиться, як тут все робиться, ми приїхали з Бахмуту у нас там щас пекло страшне. Вже нема нашого будинку і села нема, мені саме основне, щоб діти були в безпеці. Зарплату нам платять, я готовий так і без зарплати, криша над головою є, годують.
Місяць тому ми вже розповідали історію пані Світлани і її родини.
Світлана, переселенка з Донецької обл.:
Війна нас заставила виїхать, під обстрілами бігли. Всього ми приїхали з трьома рюкзачками. Прокляті орки все зруйнували, все життя зруйнували. У свої 59 я повинна починати все з нуля.
Жінка зараз живе в Центрі з онуками Глібом та Гретою. Працює у пральні.
Світлана, переселенка з Донеччини:
Все добре, ми ні в чому не нуждаємося, все в нас є - і житло, і їжа, і одежа, все в нас є нічого, будем все починати з нуля. Вдома ад у нас, і бомблять із самольотів і градів..і фосфорні, рівняють, щоб було рівне місце … дуже тяжко, багато людей виїхало, але дочка моя там.
Живуть у "Затишку" і діти з будинків інтернатного типу.
Тетяна Профатило, директорка Слов'янського центру реабілітації дітей:
Що діти люблять то і робимо, співають, танцюють, малюють, клеять, спортом займаються. Це така арттерапія, яка заспокоює дітей.
Вероніка, вихованка Слов'янського центру реабілітації дітей:
Танцюю, пою, малюю. Тут у мене єсть нова подруга Грета і Віка.
Харчування, розваги, навчання… все це організували благодійники. Але є і те, чого нині бракує.
Марія Макаренко, керівник благодійного фонду "Боржавська Надія":
До нас постійно приходять запити й листи з проханням прийняти евакуйовані заклади, витрати трошки перевищують наш бюджет, але нам вже нікуди дітися, бо маємо допомогти цим дітям. Ми не здійснюємо публічного збору коштів, але все робимо своїми силами, але якщо хтось хоче нам допомогти, це можна зробити у натуральному вигляді, через перелік потреб розміщений на нашому сайти. "Затишок.орг". Ну це може бути іграшки, продукти харчування.
Скоро розпочнеться навчання, і діти підуть до школи, тож нині у потребі закладу автобус.