На Волині чоловік "вишив" власну хату [ Редагувати ]

На Волині чоловік "вишив" власну… хату. Національний орнамент виклав кольоровими кришечками зі звичайних пластикових пляшок. Для такої оригінальної вишиванки народний умілець використав аж понад 20 тисяч накривок. На їхній пошук чоловік витратив шістнадцять років. В українських візерунках і літня кухня, і навіть стежки, які ведуть до хати. Як виглядає барвисте обійстя - дивіться.

Микола Левчук оглядає свій витвір. Свій будинок чоловік прикрасив кольоровими кришечками від пластикових пляшок.

Спочатку клеїв знизу починав і через одну шахматним порядком. Тако пройду, потім другий ряд - через одну кришку, а другу кришку перевіряю, щоб вже друга влізла.

Візерунок спершу малює на папері, потім викладає на підлозі. Після всіх замірів переносить на стіну.

Микола Левчук, житель села Древині:

Брав узори, ну схеми вишиванки, брав і рахував скільки квадратиків. Потім множив на три і щоб мені на стіну влізло. Є такі узори, що можна менше зробити вужче.

Народний умілець усе робить сам.

Ставлю вагонку тако во. Там рейкою прижимаю тут по драбині заліз, зліз, заліз, зліз і так (сміється). То креслення довго і тяжко самому. Головне - перший угол.

Посеред двору - різнокольорова пластикова гора. Кришечки збирав шістнадцять років. Микола не приховує - шукає їх на смітниках.

От бачите діаметр чотири сантиметри, то оцими кришками я хочу тут во узора викласти. Да.

Пан Микола - колись малював картини. Але улюблену справу довелося облишити через травму руки. Та все ж знайшов таланту нове застосування. Першою зробив з кришечок доріжку у дворі. Ідея так сподобалася, що взявся за хату. У візерунках і літня кухня.

Микола Левчук, житель села Древині:

Всього майже двадцять тисяч тут на хату. Там дві чотириста пішло на літню кухню. А на доріжки то я не рахував, треба порахувати раді інтересу.

Коли пан Микола взявся за роботу, то сусіди дивувалися, а тепер на його хату-вишиванку заглядаються. Навіть допомагають із кришечками.

Володимир, житель села Древині:

Зразу видно, що тут живе Україні й українець, а не москаль з будяками і з тим во із кропивою. Він їздив скрізь збирав по кусочках ті пробки ото перше, що він мусить його викласти, а тоді вже перенести на полотно, в голові щось сообразити. Талант має вот.

Та й сам майстер своєю працею не натішиться.

Микола Левчук, житель села Древині:

Приємно, що приємно всім. Да, шо подобається. Гарно, шо так вийде. Я не думав, що такий ефект буде - кольорова магія.

"Вишивати" свою хату Микола почав торік, закінчив одну стіну. Далі мріє прикрасити весь будинок.

Микола Левчук, житель села Древині:

Це ще початок - ще не кінець. Там треба карніза уього зняти, буде і там - ту сторону. Може я там як троянди зроблю. В мене є вже проєкт.

Тож Микола і далі збиратиме кришечки. Бо матеріалу для роботи ще треба багато.

Тут треба поміняти буде дешо. Ну жовті добре тримаються, зелені добре - колір.