У Латвії завершилися чергові парламентські вибори [ Редагувати ]
Прощавай, росіє! Напередодні у Латвії завершилися чергові парламентські вибори. За місця у Сеймі змагалися 19 політичних сил і об'єднань. Переможцем стала партія нинішнього прем'єра країни "Нова Єдність" з результатом майже 18 з половиною відсотків. Про це свідчать дані ЦВК. Водночас проросійські партії, які захищали інтереси російськомовних латвійців - вперше за десятиліття зазнали на виборах фіаско.
Чому? Та чого очікувати від волевиявлення Україні - розбиралися наші кореспонденти.
Рекордна кількість кандидатів, висока активність і мінімум порушень - так напередодні відбулися вибори до Сейму - однопалатного парламенту Латвії.
Волевиявлення розпочалося о сьомій ранку. З думкою про виклики сьогодення - латвійці шикувалися в черги до дільниць аж до самого їх закриття. Активність сягнула майже 60 відсотків, - повідомили у ЦВК.
Яніс Грантс, житель Риги:
Брати участь у демократичному процесі - це найважливіше в ситуації, яка склалася. Що стосується кризи, так, є багато проблем, люди по-різному сприймають речі, але найкритичнішою є війна в Україні.
Особливо громадян обурила спроба рф анексувати території на південному сході України. Мовляв, країни Балтії пережили те саме, коли їх приєднали до СРСР.
Арвідас Анушаускас, міністр оборони Литви:
Все відбувається фактично за сценарієм 1940 року. Є фіктивне самовизначення, святкова церемонія в кремлі, потім анексія, а пізніше: терор і експлуатація місцевих ресурсів, в повному розумінні цього слова.
Аби історія себе не повторила - питання безпеки у литовців в пріоритеті. Це означає майбутнє у ЄС разом із НАТО.
Після початку війни в Україні для більшості громадян чинний прем'єр Кріш'яніс Каріньш став гарантом стабільності й безпеки. А ще - він перший очільник латвійського уряду, який протримався на посаді повний чотирирічний термін. Його партія "Нова Єдність" стала чи не найпопулярнішою в країні й серед переможців цьогорічних виборів.
Кріш'яніс Каріньш, прем'єр-міністр Латвії:
Зараз усе в руках електорату. У будь-якому разі я готовий і далі бути прем'єр-міністром, якщо так вирішать люди.
На відміну від Італії, де тиждень тому перемогу здобули євроскептики, Латвія узяла прогнозований політичний курс. Утім, ці вибори все ж увійдуть в історію як перші, коли так звані "російські" партії втратили своє лідерство.
Верховный совет Латвии объявил 21 августа 1991 года, что с этого дня закончился переходный период к полному восстановлению независимости Латвийского государства.
Коли країни Балтії здобули незалежність - у Латвії нараховувалося найбільше етнічних росіян. Вони складали третину усього населення.
Нині ж російськомовних латвійців - чверть. І останні 10 років вони приводили до влади політичні сили, які б представляли їхні інтереси.
Йдеться про партію "Злагода". Утім, якщо на виборах 2018 за неї проголосували близько 20 відсотків виборців, і вона перемогла, то напередодні ця проросійська політсила ледве подолала 5-відсотковий бар'єр.
Артурс Балтацис, житель Риги:
Безумовно, на цей час проблема росії домінує в суспільстві, і вона залишається підвішеною. Отже, є партії, які автоматично здаються сумнівними.
"Злагода" втрачає рейтинги з 2018 року, коли довкола мерії Риги спалахнули корупційні скандали, а очолював місто тоді представник партії Ніл Ушаков. Не допомогло й те, що коли рф розпочала повномасштабне вторгнення - "Злагода" відкрито підтримала територіальну цілісність України.
А ще у Латвії почали зносити улюблені росіянами пам'ятниками, а у школах от-от почнеться навчання лише латвійською мовою.
Арніс Кактінс, соціолог:
Тому я маю підстави думати, що багато російськомовних зараз не відчувають психологічного комфорту.
Ба більше - це може бути кризою ідентичності. Адже прихильність до кремля їм дорого обійшлася, і тепер вони ставлять під сумнів свій минулий вибір, - повідомляє агентство "Ройтерс".
Що показово - російськомовні уникали під час волевиявлення журналістів і відмовлялися говорити з представниками екзитполів.
Та попередні дані латвійської ЦВК свідчать про те, що російська меншина розпорошила свої голоси по 19 партіях. І проросійські до Сейму можуть не потрапити зовсім.
Ріхард Колс, заступник голови Національного альянсу Латвії:
Думаю, що 24 лютого розставило певні межі. Я маю на увазі, що у нас більше немає сірої зони. Все чорно-біле. Ви підтримуєте путіна? Що ж… Ніхто вас не тримає тут, у Латвії.