80 років УПА: чому радянські спецслужби не могли знайти законспіровані криївки? [ Редагувати ]
Головне - знайти потрібне розташування
Цьогоріч Українській повстанській армії виповнилося б 80 років. Збройні сили українського підпілля чинили тривалий опір найбільшій тоталітарній державі - радянському союзу.
Одним із символів цієї боротьби українських повстанців стали криївки - таємні підземні сховки. У них вояки УПА переховувалися від енкаведистів, друкували літературу, облаштовували шпиталі. Ці об'єкти були так сильно законспіровані, що проти них були безсилі навіть радянські спецслужби.
Пан Михайло живе на краю села Дзвиняч. Розповідає: сімдесят років тому в цій місцевості відбулася непересічна історична подія - радянські солдати знищили одну з останніх криївок із повстанцями на Прикарпатті. Йому тоді було лише тринадцять, але той лютневий день, каже, і досі пам'ятає похвилинно.
Михайло Волочій, житель села Дзвиняч:
В 52-му році 22 рано в 10 годині то так одні пішли сюда у нас оди була стодола вони нарди (лижі) сховали, а другі пішли відти там де о ті хати. Солдатів сила силенна йшла відти і відти…з двох боків. Хвилин 15 всьо там вже стрел там вже поробився.
Постріли лунали понад годину …коли нерівний бій завершився - червоні вояки демонстративно провезли сім тіл повстанців через все село. Їхній сховок видав хтось із місцевих.
Галина Дронів, вчителька історії Дзвиняцького ліцею:
Відомо, що це був житель села Дзвиняч, всі про нього знають, але ніхто не вказує його імені задля непорушення сільського спокою.
Сергій Адамович, історик:
В МГБ вже була інформація, про те, що заготовляються дрова і продукти, що на околицях Дзвиняча, мабуть, є бункери. А потім вони ж вдавались до тортур і вибивали це з місцевих. 500 задіяних військовиків для знешкодження цього бункера.
Масштаби цієї операції були безпрецедентними, кажуть історики …але і ціллю були не рядові повстанці… Серед загиблих був упівець Михайло Дяченко на псевдо "Гомін" - референт пропаганди Карпатського краю, член Української Головної Визвольної Ради та поет. За ним енкаведисти полювали багато років, і зробили до сотні замахів.
Галина Дронів, вчителька історії Дзвиняцького ліцею:
Це були люди високого чину українських націоналістів.
Криївку, де ховалися повстанці, селяни віднайшли.
Жанна Дутчак, кореспондентка:
А ось на цьому місці в лісі, і знаходилась криївка. Місцеві відновили частину підземного сховку - одну з трьох кімнат. Тут максимально все наближено до того, як було і 70 років тому. Окрім, цього входу. В криївку повстанці заходили через невеличкий потаємний вхід зверху.
Пан Тарас розповідає, реконструювати криївку їм вдалося лише після проголошення незалежності України. Бо в радянські часи - за таке могли й посадити.
Тарас Конечний, житель села Дзвиняч:
Було три яруси. Ми відновили два яруси, а тут було три яруси. Було три кімнати, вони йшли у той бік розположення, одна як комора, друга для гігієнічних потреб, а третя велика де відпочивали та підготовкою до майбутніх боїв.
При спорудженні криївок упівці застосовували неабиякі технічні вміння. Їх облаштовували так, щоб можна було жити місяцями, і при цьому бути непоміченими енкаведистами. Головне - знайти потрібне розташування.
Галина Дронів, вчителька історії Дзвиняцького ліцею:
Це має бути непомітне місце. Має обов'язково бути вода, якщо ви обернетеся, то побачите, що тут протікає потічок, це ключове, без води немає життя. Це має бути недалеко від села, щоб можна було вийти, піти до села і взяти якусь їжу.
У таких бункерах без виходу назовні жили по пів року до десяти людей. Аби забезпечити надійну конспірацію - повстанці використовували одну криївку - лише один сезон.
Галина Дронів, вчителька історії Дзвиняцького ліцею:
В ній зимують, виконують якесь тактичне завдання і переміщаються далі. На жаль ці хлопці не добули зиму, взимку вони постійно мали перебувати в криївці, їм вистачало вдосталь їжі аби не виходити. Бо якщо ти вийдеш, будуть сліди.
Аби виявити таємні підземні сховки повстанців, енкаведисти відряджали частини Червоної армії прочісувати кілометри лісів, але зазвичай такі операції завершувалися безрезультатно.
Галина Дронів, вчителька історії Дзвиняцького ліцею:
Українські націоналісти перейшли у підпілля, глибоке підпілля, це була дуже ефективна боротьба.
В Дзвинячі, розповідають місцеві, є ще дві криївки. Але їх поки не розкопали.
Загалом на території заходу України налічувалося близько 10 тисяч підземних сховків. Більшість із них виявили та знищили органи радянської держбезпеки. Але є і такі, які залишалися засекреченими на десятиріччя. Так, повстанець з Прикарпаття Ярослав Галущак переховувався в криївці, облаштованій біля міста Тлумач, і вийшов з підпілля лише у серпні 1991 року.
