Одеська "Сова": що дозволяє військовій техніці пересуватися непомітно вночі? [ Редагувати ]

Прилад нічного бачення, який дозволяє військовій техніці пересуватися польовими дорогами, не вмикаючи фар, розробили одеські волонтери-конструктори. Назвали його "Сова". Пристрій допомагає вести важку техніку у цілковитій темряві

Десятки таких приладів - уже на фронті, а замовлень від підрозділів - уже більше сотні. Як виглядає "Сова", і як її випробовують, бачили наші кореспонденти.

І вона після цього працюватиме? Якщо у разйом не потрапить вода, то буде працювати. Вона для цього зроблена.

Ця камера - частина приладу нічного бачення "Сова", який одеські конструктори-волонтери розробили на прохання військових. Оскільки працювати "Сові" доводиться у екстремальних умовах - кожна її складова проходить краш-тест.

Ідея розробити "Сову" виникла, коли волонтери отримали від захисників замовлення на дорогу відеокамеру.

Геннадій Сульдін, координатор конструкторського бюро волонтерської групи:

Замовник збирався використовувати ці дорогущі прилади як ПМБ для водіння автівки. Прилад нічного бачення.

Тож інженери поставили перед собою завдання: забезпечити таємне пересування військової техніки вночі.

Андрій Косяк, член конструкторського бюро волонтерської групи:

Сделать за минимальные деньги то, что сможет решить боевую задачу. Комплект ночного вождения можно сделать и за ощутимо меньшую стоимость. Но история в том, что нужно сделать такой, как надо военным, а не такой, как получился.

Інженери перебрали десятки варіантів комплектуючих, поки знайшли оптимальні.

Монітор має несенсорні, а гумові кнопки. І от такий козирьочок, щоб бліки від монітору не йшли на лобове скло. Щоб захистити військових від можливого спостереження, блків від монтору на лобовому склі.

На розробку першої версії "Сови" пішло три місяці. Далі - випробування в реальних бойових умовах. Окрім подяки, інженери чули від військових і зауваження, які врахували в проектуванні "Сови 2".

Андрій Косяк, член конструкторського бюро волонтерської групи:

Оказалось, что на разных типах автомобилей - разные мониторы. Потом оказалось, что на длинномере неавозможно развернуться без задней камеры.

У другій версії "Сови" - дві камери, переднього та заднього виду, які здатні працювати 10 років за температури від мінус тридцять до плюс сімдесят, монітор з блоком живлення.

Геннадій Сульдін, координатор конструкторського бюро волонтерської групи:

Якщо автівка увімкнула фари, то її можна побачити з безпілотного розвідника з дистанції 10-15-20 кілометрів. Вмикаємо "Сову", то нас можна побачити в прибор нічного бачення десь с полутора кілометрів, тобто дистанція спостереження зменшилась в 5-10 разів.

"Сова" захищає не тільки від безпілотників, а й від колаборантів, які передають інформацію про пересування техніки. Командир з позивним "Кіт", знає це з власного досвіду.

Позивний "Кіт":

Основне завдання - це не демаскувати себе і свої переміщення. Без додаткових засобів освітлення ми можемо досить спокійно пересуватись складними ділянками неасфальтованої дороги.

Розробники кажуть, навіть без досвіду з "Совою" можна їхати в темряві польовою дорогою зі швидкістю 40 кілометрів за годину. Після тренування водії розганяються і до шістдесяти. Прилад дозволяє бачити навіть дрібні перешкоди на дорозі. Волонтери вже відправили на фронт сімдесят "Сов". І мають замовлення ще на сто.

Геннадій Сульдін, координатор конструкторського бюро волонтерської групи:

Перше - розвідники, друге - мінометники, третє - бронетехніка. Цей прилад також дуже корисний для тих, хто евакуює поранених з першої лінії.

Волонтери шукають гроші, щоб виконати замовлення. І водночас працюють над третьою, вдосконаленою "Совою".

Позивний "Кіт":

Я сподіваюсь, що таких комплексів буде вдосталь для збройних сил. І хлопці, які ще не користувались, зможуть оцінити цю круту річ.