росія знайшла надуманий привід, щоб зірвати зернову угоду: що означатиме для світу нова блокада експорту [ Редагувати ]

росія знайшла надуманий привід, щоб зрівати зернову угоду. В цьому переконані впевнені в українському МЗС та закликають ООН і Туреччину надіслати москві чіткий сигнал про неприпустимість "голодних ігор". Адже заручниками стануть мільйони людей в Азії та Африці. Українське зерно давно стало ланкою глобальної продовольчої безпеки. 

Що означатиме для світу нова блокада експорту нашого збіжжя? Розповість Ольга Жидецька.

Небувала посуха, що суттєво зменшила врожаї, та майже піврічне блокування українських портів з боку росіян спричинили стрімку інфляцію та здорожчання продовольства на світовому ринку. Населення в бідних країнах світу опинилося на порозі голоду. 

З раннього рання шикуються черги за хлібом у столиці Лівану. Охоплена гострою економічною кризою країна мусить позичати гроші у Світового банку на придбання пшениці. 80% зерна середземноморська держава купувала в Україні. Російська агресія обмежила наш експорт і підштовхнула ціни угору. 

Аммар аль-Латкані, житель Бейрута:

Я чекаю з п'ятої ранку. З п'ятої ранку! І тільки-но отримав пакет хліба, слава Богу.

Мохаммед Тарраф, житель Бейрута: 

Я паралізований. Я чекав три години, щоб купити цей хліб, і вони стягнули з мене 20 тисяч фунтів. У мене залишилася лише тисяча фунтів, щоби дістатися додому.

Непроста ситуація і в більш економічно успішному Тунісі. Поряд зі здорожчанням продуктів зі звичного споживчого кошику там виник дефіцит борошна. 

Слім Талбі, власник пекарні:

Я купую 10 кілограмів за 18 динарів, тоді як зазвичай я брав 50-кілограмовий мішок за 26 динарів. Як нам існувати?

Найбільше через обмеження українського експорту продовольства унаслідок російської агресії страждають країни Близького Сходу та Північної Африки - загалом близько 400 мільйонів людей. 

Паскалін Бугуме, жителька ДР Конго:

Кожен день новий стрибок цін на харчі. Якщо раніше мішок цукру коштував 43 долари, то тепер 60 доларів. Ми просто перед загрозою голодної смерті.

Зерно та інше продовольство до африканських країн надходило морем - до російського вторгнення це був найдешевший та роками проторений шлях. І тепер змінити ланцюги постачання складно та дорого. 

Полін Бішакабалія економіст Федерації бізнесу Конго:

Ми повністю залежні від іноземних постачань. Якщо на міжнародному рівні не вдасться зупинити те, що відбувається в Україні, ми матимемо великі труднощі з імпортом. Зрозуміло, що ціни ідуть у галоп. Тут, на сході країни, ми в шоці від цієї війни.

Саме тому укладену наприкінці липня Зернову угоду, що розблоковувала українські порти, у світі сприйняли з великим полегшенням. Перший же корабель з гуманітарним вантажем ООН привіз 23 тисячі тонн збіжжя для жителів охопленої голодом Ефіопії. 

Майк Данфорд, регіональний директор Світової продовольчої програми ООН:

Їжа з цього корабля протягом місяця годуватиме 1,5 мільйона людей в Ефіопії. Це величезна допомога людям, які зараз не мають нічого. Тепер наша програма зможе забезпечити їхні базові потреби.

Відновлення українського експорту одразу позитивно позначилося на ринку продовольства. 

Майк Данфорд, регіональний директор Світової продовольчої програми ООН:

З початком Чорноморської ініціативи ми відзначили зниження світових цін на пшеницю на 15%. Тільки в Ефіопії, три чверті всього, що ми розповсюджували, походить з України та Росії.

Та своїми заявами про вихід із зернової угоди росія знову поставила світ на старт цінових перегонів і голодних ігор. Москва і раніше висловлювала невдоволення виконанням зернової угоди. Мовляв, Київ у її межах не те і не тим продає. Та в ООН запевняють - порушень з боку України не було. 

Мартин Гриффітс, координатор міжнародної допомоги ООН:

Більше половини зерна пішло до країн з низьким рівнем доходу та країн із доходом нижче середнього. Але, в основі цієї угоди була комерція. Інакше ми б не мали такого обсягу. Це знають усі - і Росія, і Україна, і Туреччина, і США. Усі чітко розуміли, і думаю, це було підтверджено, що цей досить складний експорт через Чорне море мав гуманітарний вплив на ціни, а також на обсяги постачань, а також на довіру. 

За оцінками Держдепу США, на початку року на межі голоду на планеті перебувало 190 млн людей. А через війну в Україні ця кількість може зрости ще на 70 мільйонів.

І така продовольча криза може спровокувати значні соціальні потрясіння, відлуння яких відчує уся світова економіка та політика.