Парламент Болгарії розблокував постачання військової допомоги Україні [ Редагувати ]

Парламент Болгарії розблокував постачання військової допомоги Україні. І це своєрідна перемога на дипломатичному фронті. Бо наважилися на такий крок через дев'ять місяців повномасштабного вторгнення.

Що змусило болгарську владу передумати? І які ще європейські країни змінили ставлення до загарбницької війни? Ольга Жидецька дослідила.

175 - "за", 49 - "проти". Болгарський парламент нарешті розблокував постачання військової допомоги Україні. Після зміни уряду унаслідок позачергових виборів у жовтні - соціалісти, які провалили аналогічне голосування у травні, опинилися в меншості. І тоді, і тепер проросійські налаштовані політсили наполягали - надсилання зброї перетворить Болгарію на учасницю конфлікту.

Попри все, за ухваленою нині резолюцією, уряд упродовж 30 днів має подати на розгляд парламентарям проєкт рішення: що саме і коли передати Україні. Вочевидь довкола цих питань ще точитимуться дискусії, адже у міноборони країни не налаштовані ділитися важким озброєнням та бойовими літаками, про які просить Київ.

Дімітар Стоянов, в.о. міністра оборони Болгарії:

Важку техніку, таку як С-300, С-125 та інші зенітно-ракетні комплекси, а також винищувачі Су-25 і Міг-29 на цей час надати ми не можемо. Спочатку потрібно буде цю техніку замінити.

Попри те, що Болгарія досі залишалася серед небагатьох європейських країн, які не передавали Києву військової допомоги, опосередковано оборонні підприємства держави через партнерів у ЄС таки продають зброю Україні. Від початку великої війни експорт болгарського озброєння зріс удвічі.

Сама не надає й іншим забороняє. Швейцарія відмовила Німеччині у запиті передати Україні боєприпаси для танків Гепард її виробництва. Необхідність згоди на реекспорт таких товарів, закуплених навіть десятки років тому, обумовлена політикою нейтралітету, якої будь-що дотримується Берн.

Прикметно, що позиція самої Німеччини за час великої війни еволюціонувала від співчутливого спостереження і відвертого зволікання з надання зброї до активної підтримки, зокрема засобами ППО. Та стала більш поблажливою до європейських прагнень України.

Олаф Шольц, канцлер Німеччини:

Разом із нашими партнерами ми підтримуватимемо Україну стільки, скільки буде потрібно. Тож якщо в ці важкі часи є щось обнадійливе, це те, що війна путіна об'єднала нас. Ніколи раніше відносини між Німеччиною та Україною не були більш тісними. Ніколи раніше європейське майбутнє України не було більш ясним. 

Що довше триває війна, то більше змінюється ставлення до неї європейських країн і їхніх лідерів. Дедалі рідше дзвонить путіну французький президент. Якщо тільки за перший місяць війни Еммануель Макрон телефонував до кремля з десяток разів, не полишаючи надію умовити російського диктатора повернутися до цивілізованого методу залагодження конфліктів і навіть шукаючи способи зберегти тому обличчя. То нині Париж набирає москву хіба, щоб висловити обурення черговим російським терактом.

Еммануель Макрон, президент Франції:

росія зробила вибір, в повній суперечності з тими зобов'язаннями, які вона сама підписувала. Проти цього не може бути слабкості, ніякого духу компромісу, тому що це питання свободи для кожного з нас та миру в усьому світі.

Допомагати Україні заходилися навіть такі країни ЄС, що ніколи досі не постачали зброї у зони конфліктів, зокрема Швеція, Фінляндія та Нідерланди. Італія змінила для цього законодавство. Летальних озброєнь не надали хіба що Австрія та Ірландія. Ісландія, яка не має власної військової техніки, запропонувала транспортувати машини союзників. Натомість єдина країна Євроспілки, що досі послідовно виступає проти надання Києву озброєнь та критикує санкції проти росії - Угорщина. Хоча й вона врешті погодилася пропустити військові вантажі транзитом через свою територію та приєдналася до усіх восьми пакетів економічних обмежень, запроваджених ЄС.