Загін швидкого реагування: хто це і як вони працюють? [ Редагувати ]

Вони одними з перших приїжджають на місця обстрілів. І пліч-о-пліч із рятувальниками, медиками надають першу допомогу пораненим та евакуюють населення з-під обстрілів. З волонтерами Загону швидкого реагування поспілкувалася наша колега Наталя Сінченко. Матеріал про їхні будні - далі.

Тривога, звуки вибухів і виклик. Команда загону швидкого реагування вирушає на місце трагедії. Вже відомо: ворог поцілив у житловий будинок

Павло Бузник, командир загону швидкого реагування:

По приезду к сожалению увидели попадание ракеты в жилой дом - это не впервые, но шокирует. Было много работы по оказанию помощи людям, и от осколков.

Дев'ять місяців поспіль він працює майже без вихідних. Має організувати роботу волонтерів на місцях обстрілу.

Павло Бузник, командир загону швидкого реагування:

Для нас это вызов. Для нас это желание помочь людям. Каждый из нас знает свою задачу. Кто-то запускает генератор, кто-то ставит палатки, кто-то готовит к эвакуации людей или там каждый знает свои задачи.

Команда Загону швидкого реагування - це звичайні люди, які під час війни стали волонтерами. Вони пройшли курси тактичної медицини та тепер надають першу допомогу постраждалим.

Павло Бузник, командир загону швидкого реагування:

Все наши, кто у нас работает - это 90% - волонтеры. Это люди, которые по зову сердца пришли в отряд быстрого реагирования. Большинство из них не имеют профильного или медицинского образования, но это люди, которые постоянно обучаются. Прошли курсы первой домедицинской помощи, первой психологической помощи.

Денис тут водій, а до цього мав власний бізнес. Через соцмережі чоловік дізнався, що загону потрібні волонтери.

Денис, водій загону швидкого реагування:

В мирное время я непосредственно занимался туристическим агентством, а также работой за рубежем для наших гражданских. Но так как навчалась война, то по состоянию здоровья не имел возможности пройти в ЗСУ, поэтому хотелось применить себя в каком-то адекватном русле для себя. Что бы как говориться кто-то работает там - мы работаем в тылу.

Чоловік пригадує, як у перші місяці війни доводилось евакуювати людей з Херсонського напрямку.

Денис, водій загону швидкого реагування:

В первое время было очень-очень много обстрелов, особенно, когда мы эвакуировали людей с Херсонского направления. То есть как правило, в начале войны мы еще не знали как действовать особо или с какой стороны может прилитеть, потому что в этой суматохе никто не знал как правильно действовать.

Катерина працює інженером з охорони праці на одному з підприємств. У вільний час вона - волонтер.

Катерина, волонтер загону швидкого реагування:

Захотелось помочь людям в данных условиях. Было понятно, что всем будет тяжело и пошла. Бывают случаи, когда я выезжаю кроме волонтерский работы - выхожу на свою работу основную и потом возвращаюсь дальше сюда в город.

Крім виїздів на місця надзвичайних ситуації, команда ще й транспортує маломобільних людей. Таких заявок щодня чимало.

Волонтери працюють разом із рятувальниками, допомагають розбирати завали та шукати людей. На відео кадри, як діставали 11-річного хлопчика, який під завалами провів шість годин.

Павло розповідає: психологічно це складно, бо доводиться стикатися з відчаєм та горем людей.

Павло Бузник, командир загону швидкого реагування:

Мы всегда готовы к такой ситуации, но каждый раз она не оставляет равнодушным, потому что это потеря жилья. Потерянные судьбы для всех людей - это горе, поэтому мы стараемся там находиться, помочь.

І люди дякують за допомогу.