Я побачив збільшення спротиву українців, попри всі складнощі - сенатор-республіканець Роб Портман [ Редагувати ]
Для них це уперше, коли на сходинках Капітолія (куди не пускають ані пресу, ані туристів - тільки конгресменів) можна постояти, зробити селфі та попозувати фотографам великих видань… Нові члени конгресу США. Ті, хто переміг на проміжних виборах восени, а з третього січня уперше увійдуть до своїх кабінетів. Зараз вони із посмішками мирно розмовляють із колегами. Варто буде почати роботу - вистачить і гострих слів, і конфліктів… От тільки - як це все вплине на допомогу Україні?
Щодня на зв'язку зі своїми друзями, колегами, родиною, які перебувають в Україні. І те, що їх турбує, із чим я намагаюсь розібратися… Коли розподіл сил у Конгресі зміниться - може статися, що Україна матиме менше підтримки, менше грошей, менше зброї? Як Ви це бачите? Як думаєте, це може статися?
Роб Портман, сенатор-республіканець:
Думаю, ми маємо бути впевнені, що цього не станеться. Я, як кажу у своїх промовах і вступах, більше сконцентрований на тому, що нам просто треба краще працювати, розповідаючи - чому допомога Україні є настільки важливою. Америка відіграє унікальну роль. І вона не тільки у наданні допомоги, але й у тому, щоб бути лідером, підтримувати інші країни. І коли мої виборці, платники податків, дізнаються, що не тільки Штати, а ще й 50 інших країн надають військову допомогу Україні, вони це сприймають вже по-іншому. Бо не лише Америку попросили нести цей тягар. По-друге, люди повинні зрозуміти, що альтернатива ще гірша для Америки!
Якщо ми зараз не допоможемо… Що станеться? Україна була б приголомшена… І без американського втручання - не вірю, що ми змогли б відбити російське вторгнення, припинити всі ці жорстокі, безглузді, неспровоковані напади на українців. Тож маємо розуміти: альтернативою були б події, які коштували б Америці неймовірно дорого. Ми мали б тримати війська по всій Східній, Західній та Центральній Європі, щоб спробувати захистити Польщу, Латвію, Естонію та інші країни, які опинилися б в зоні ризику.
Тож американці мають зрозуміти - альтернатива ще гірша. Водночас американський народ має усвідомити, які жахливі звірства чиняться проти українців. Мені розповіли про пологовий будинок, який розбомбили; про маленького дворічного хлопчика, якого вбили. І такі звірства, на жаль, тривають знову, і знову, і знову - починаючи із 24-го лютого. Я був в Україні вже десяток разів із 2014 року, двічі - після вторгнення. І ми знову бачимо дії росії. І американський народ має це зрозуміти, зрозуміти жахи війни.
А Ви бачите, що колеги-республіканці це також розуміють - що у Сенаті, що у Палаті представників?
Думаю, якщо чесно розповідати політикам та простим американцям - що відбувається в Україні, звертатися і до демократів, і до республіканців, то підтримка збережеться.
Серед тих кроків, які Київ очікує від Конгресу - і оголошення росії державою-спонсором тероризму. Про це було багато дискусій; так - команда Байдена поки утримується від такого кроку. Але із новим скликанням розмову щодо цього якраз можна буде поновити. Адже демократи поки мали більшість все ж не хотіли псувати стосунки з адміністрацією, а республіканська більшість - може.
Отже, щодо оголошення росії спонсором тероризму. Вже було так багато дискусій, але рішення немає. Ви вірите, що його таки можуть ухвалити?
Роб Портман, сенатор-республіканець:
Думаю, це був би правильний крок. Назвати цю країну "терористичною" - бо вона такою і є. Зараз якраз обговорювалася ідея визначити "вагнерівців" як терористів, наприклад. І це призвело б до запровадження додаткових санкцій, що, як на мене, доречно. Думаю, тут має бути комплекс дій. Нові перемоги України на полі бою (а це вже відбувається, ви звільнили більше половини території - у порівнянні із тим, що росія захопила у лютому). А ще - нові санкції. Отже, рецепт простий - просування на фронті плюс посилення санкційного тиску. Тільки це і спрацює! І змусить москву повернутися до здорового глузду і припинити цю війну. А визнання росії спонсором тероризму якраз допомогло б посилити рестрикції проти неї.
Здавалося б, Портман - республіканець, причому - один з найавторитетніших. Але це ніколи не заважало йому співпрацювати із другою половиною залу, демократами. І що стосується України - і його законопроєкти, і його поїздки (що до Києва, що на кордон, де конгресмени зустрічались з українськими біженцями) - завжди відбувалися разом з іншими колегами, а тому не викликали спротиву. Бо це було не про амбіції, а про спільні цінності, - ділиться колега і друг Роба Портмана, сенатор Емі Клобушар.
Емі Клобушар, сенатор-демократ від штату Міннесота:
Ми були останніми з конгресменів, хто поїхав в Україну перед самим початком війни. Ми бачили рішучість людей; були на кордоні в Польщі та роздавали їжу українським біженцям… Бачили, як жінки, діти, дідусі та бабусі переходили кордон із мінімумом речей на спині, чи у валізі. А потім у серпні цього року ми з Робом повернулися до Києва.
І на власні очі побачили силу українського народу, який кожного дня ставить життя на карту, захищаючи свою країну. У нас була чудова годинна розмова з президентом Зеленським і міністром оборони Резниковим. І Зеленський попросив нас, мене і Роба, сказати всім, що українці вдячні за щедру, постійну допомогу, яку американці надають Україні.
Ми бачили звірства в Бучі. А ще - бачили, як співробітники посольства США в Києві замовили їжу на винос в українському ресторані. І коли їм дали замовлення, працівник ресторану (а він знав лише, що вони американці, не знаючи, хто це був) - написав на пакеті - "дякую за Джавеліни"! І знаєте - у Сенаті немає нікого, хто б відстоював їх надання більше, ніж Роб Портман.
Це правда. Саме Портман - особливо не афішуючи - лобіював надання Україні далекобійної зброї. І зараз він вважає, що саме ця зброя має сказати своє слово, а не дипломатія, для якої ще не час.
Триває дискусія - чи варто Україні проводити переговори із росією? А якщо так - то коли? У якій момент? Ви, мабуть, більше мене про це знаєте, але ходять чутки, що частина адміністрації Байдена схиляється до того, щоб все ж наполягти на перемовинах Києва і москви. Водночас позиція українського керівництва - що це не на часі. Вони вважають правильним спочатку перемогти на полі бою. Отже, що б Ви порадили тут Україні? На Вашу думку - коли може бути правильний момент для того, щоб все ж почати якийсь діалог із кремлем?
Роб Портман, сенатор-республіканець:
По-перше, це рішення має ухвалювати сама Україна, а ми - повинні лише підтримувати та висловити це максимально чітко. По-друге… Позиції України лише стають сильнішими - мірою того, як вона просувається на фронті та посилюються антиросійські санкції. Росіяни (і путін зокрема) думають, що їхні ракетні обстріли у підсумку вичерпають терпіння Заходу і всього цивілізованого світу. Не думаю, що це так! Переконаний - треба просто просуватися вперед. Просуватися і на полі бою, і запроваджуючи нові рестрикції. А тоді вже з'явиться кращий шанс для Справжніх переговорів - і Справжнього рішення щодо завершення цієї безглуздої війни.
Тобто Ви думаєте, що обстрілюючи українські міста, надсилаючи дрони, Росія нічого не доб'ється в цьому плані?
Те, що я побачив в Україні під час моїх поїздок туди, так це збільшення спротиву українців - попри всі складнощі, із якими вони стикаються. І українці то більше згуртовані, що більше російських бомб вражає цивільні об'єкти. І, сподіваюсь, це стосується і Заходу - що ми цього ніколи не приймемо!