Війна – калічить: у Мінсоцполітики спростили процедуру отримання безкоштовного протезу [ Редагувати ]

Війна - калічить. І військових, і цивільних. І дорослих, і дітей. За даними Генштабу, до 60% від усіх травм на фронті - це поранення кінцівок. В Україні діє державна програма безкоштовного протезування.
Торік Кабмін вніс до неї зміни - розширивши перелік тих, хто може претендувати на допомогу. А днями у Мінсоцполітики спростили процедуру отримання безкоштовного протезу. Про це - далі.
Начал вылазить с машины, я не понимал, что у меня нет ноги. Я обратил внимание, что все пусто. Я просто сижу, я как в рубашке родился.
Дмитру - лише двадцять вісім, але захищає Україну від російських загарбників він іще з кінця 2015-го року. Згадує свій День Народження, торік першого березня, святкував у полоні. Зламана нога, нестерпний біль. Усе це не заважало рашистам катувати воїна.
Дмитро - військовослужбовець Збройних сил України:
Если ты такой умный и разговариваешь с ними не так, как они хотят, тебя надо обязательно побить, ну и тому подобное, резиновыми дубинками, сломали лангету. Болело, вытерпел, ничего страшного. Срослась не так. Когда обменяли, уже как-то переломали, металл вставили в ногу. Нога сраслась за полтора месяца.
Майже одразу після реабілітації Дмитро знову пішов на фронт. Під час боїв за Вугледар його бойова машина наїхала на протитанкову міну.
Дмитро - військовослужбовець Збройних сил України:
Начал вылазить и меня ребята подхватили и начали вылазить. Оно все разрывается, БК детонирует и я смотрю, у меня нога в обратную сторону, смотрю - на куске кожи висит. Просто раз - и отрывается, и туда во внутрь падает.
Дмитра евакуювали. Два місяці він пролежав у лікарні. Частину ноги довелося ампутувати. Потрібен був протез.
Дмитро - військовослужбовець Збройних сил України:
Подготовка происходила, я приехал, мне сделали слепок, формирование ноги самой, сделали слепок, сделали гипсование, оправу саму протеза и начали учиться ходить. С протезом я 3 - 4 месяца. Я привык к протезу, потому что он заменил мне ногу.
Виготовлення нової кінцівки відбувається у три етапи - розповідає Всеволод Смалій. У Київському центрі протезування він займається збіркою штучних кінцівок.
Всеволод Смалій - технік-протезист:
Мы снимаем его с человека, снимаем мерки и приходим уже сюда, когда мы заливаем гипсовые слепки буквально гипсом. Получаем наш негатив, который тут виднеется, то есть гипсовые бинты уже сняты и тут у нас протез бедра будет в дальнейшем.
Другий етап - ламінування.
Всеволод Смалій - технік-протезист:
Сейчас будет происходить этап ламинации, я покрою это все нейлоновым чехлом в несколько слоев, натянем вакуумный пакетик и будем заливать.
Зрештою вже готові частини протезу збирають у єдиний механізм. Центри протезування існують у багатьох регіонах країни. Діють також підприємства, де виготовляють штучні кінцівки. На Волині ортопедичний цех працює вже близько 30-ти років. Тут створюють протези майже будь-якої складності.
Людмила Козак - представниця протезно-ортопедичного цеху:
Бійці: буває рвана рана. Бувають ожоги. Ну, канєшно, має пройти місяці. За цей період вони готуються до протезування і вже за 2-3 місяці ми їх ставимо на ножки.
Роман Полтавець втратив ногу в бою. Кінцівку ампутували в лікарні у Чугуєві, а у Львові - зробили протез. І тепер як і кожен воїн - він поступово повертається до нормального життя.
Роман Полтавець - військовослужбовець Збройних сил України:
Це відчуття дуже якоби сказать хвилююче. Після того як втратив, не хотілося нічого. Відчув таке, що я вже повністю буду інвалідом. Перш за все відчуваю себе повноцінною людиною.
Посадовці наголошують: в Україні кожна людина, що втратила кінцівку, може розраховувати на безкоштовний протез. Аби його отримати, пацієнту треба після лікування звернутися до органів соціального захисту населення чи до центру надання адмін-послуг.
Бюрократія побудована таким чином, що треба отримувати первинні паперові документи від командирів, а вони - на передовій. Зараз ми підготували зміни до постанови. Ми просто заберемо всі вимоги. Достатньо буде висновку лікарсько-консультативної комісії в самій лікарні, що такий протез потрібен. Думаю, 2-3 тижні, і проект постанови буде ухвалено.
Андрій Овчаренко - директор Київського центру протезування та реабілітації:
Людина з цим пакетом, документом звертається до вище згадані органи і органи дають направлення до протезування. Тобі надають перелік підприємств, хто в твоєму регіонівиготовляє якісні протезно-ортопедичні вироби та забезпечує технічними засобами реабілітації.
Усі ці правила стосуються не лише військових.
Андрій Овчаренко - директор Київського центру протезування та реабілітації:
Цивільних - це не тільки мінно-вибухові або тарвми пов'язані з війною, це дорожньо-транспортні пригоди, якісь проблеми зі здоров'ям, такі як цукровий діабет, що теж призводить до ампутації.
Із протезуванням в умовах війни українцям допомогають також міжнародні партнери. А отже посадовці та лікарі наголошують - усі, хто втратив кінцівку, неодмінно отримають протез і матимуть змогу знову повернутися до нормального життя.